Футуризм Е. Вареза у фортепіанному прояві його творчості
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2017.138634Ключові слова:
футуризм, виразність фортепіано, клавірно-ударні ефекти фортепіано, неокласицизм, стиль у музиціАнотація
Мета дослідження – вивчення специфіки трактування Е. Варезом виразності фортепіано, що займало значне місце в музичній класиці попереднього етапу і надзвичайно критично, але все ж використовувалося в тво- рчості автором "Іонізації". Наукова новизна. З аналізу зрозумілою стає не тільки обмежувальна установка щодо виразних можливостей фортепіано, а й принципово клавірна, тобто співвідносна з неокласичними тяжіннями ХХ ст. позиція Е. Вареза. Висновки. Очевидною є тенденція розглядати футуристичні відкриття сонористики в автономії від ідеолого-політичного "заряду", так підкреслюваного в свій час групою Марінетті, яка водночас до середини ХХ ст. виявилася смисловим анахронізмом, нецікавим для використання в художньо-музичному наповненні, що автоно- мізувалося в самозначущі клавірно-ударні ефекти емблематичних творів маестро.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.