Футуризм Е. Вареза у фортепіанному прояві його творчості
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2017.138634Ключові слова:
футуризм, виразність фортепіано, клавірно-ударні ефекти фортепіано, неокласицизм, стиль у музиціАнотація
Мета дослідження – вивчення специфіки трактування Е. Варезом виразності фортепіано, що займало значне місце в музичній класиці попереднього етапу і надзвичайно критично, але все ж використовувалося в тво- рчості автором "Іонізації". Наукова новизна. З аналізу зрозумілою стає не тільки обмежувальна установка щодо виразних можливостей фортепіано, а й принципово клавірна, тобто співвідносна з неокласичними тяжіннями ХХ ст. позиція Е. Вареза. Висновки. Очевидною є тенденція розглядати футуристичні відкриття сонористики в автономії від ідеолого-політичного "заряду", так підкреслюваного в свій час групою Марінетті, яка водночас до середини ХХ ст. виявилася смисловим анахронізмом, нецікавим для використання в художньо-музичному наповненні, що автоно- мізувалося в самозначущі клавірно-ударні ефекти емблематичних творів маестро.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.