До проблеми синтетичної природи звукоутворюючого апарату музиканта-духовика (виконавський та педагогічний аспекти)

Автор(и)

  • Valerii Hromchenko кандидат мистецтвознавства, доцент Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2017.138636

Ключові слова:

звукоутворення, виконавське дихання, амбушюр, резонатори, губний апарат, тиск повітря, виконавець, духові академічні інструменти, педагогіка

Анотація

Мета роботи полягає у визначені найбільш природних взаємозв’язків між виконавським диханням, резонаторами та амбушюром, як генеруючого фундаменту усвідомлення цілісної, синтетичної природи академічного звукоутворюючого апарату професійного музиканта-духовика. Методологія дослідження ґрунтується на викорис- танні фундаментальної та загальнонаукової систем наукових принципів. Основу фундаментальної методології складає діалектичний підхід, який аргументує причинно-наслідкові зв’язки у взаємодії виконавського дихання, резонаторів та амбушюра. До загальнонаукової методології належить низка теоретичних та емпіричних методів наукового пізнання. Теоретичне підґрунтя дослідження складають методи моделювання, систематизації, узагалнення, а також індукції та дедукції. Емпіричні засоби пізнання формуються на методах спостереження (опосеред- коване) та порівняння. Наукова новизна роботи визначається відсутністю усталеного усвідомлення цілісності, природньої синтетичності у взаємодії компонентів звукоутворюючого апарату музиканта-духовика. Висновки дослідження обґрунтовують синтетичний принцип одночасної дії складових системи звукоутворення на духових дерев’яних та мідних академічних інструментах. Комплексне значення виконавського слуху розвиває цілісний процес звуковидобування.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-10

Номер

№ 2 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.