До проблеми синтетичної природи звукоутворюючого апарату музиканта-духовика (виконавський та педагогічний аспекти)

Автор(и)

  • Valerii Hromchenko кандидат мистецтвознавства, доцент Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2017.138636

Ключові слова:

звукоутворення, виконавське дихання, амбушюр, резонатори, губний апарат, тиск повітря, виконавець, духові академічні інструменти, педагогіка

Анотація

Мета роботи полягає у визначені найбільш природних взаємозв’язків між виконавським диханням, резонаторами та амбушюром, як генеруючого фундаменту усвідомлення цілісної, синтетичної природи академічного звукоутворюючого апарату професійного музиканта-духовика. Методологія дослідження ґрунтується на викорис- танні фундаментальної та загальнонаукової систем наукових принципів. Основу фундаментальної методології складає діалектичний підхід, який аргументує причинно-наслідкові зв’язки у взаємодії виконавського дихання, резонаторів та амбушюра. До загальнонаукової методології належить низка теоретичних та емпіричних методів наукового пізнання. Теоретичне підґрунтя дослідження складають методи моделювання, систематизації, узагалнення, а також індукції та дедукції. Емпіричні засоби пізнання формуються на методах спостереження (опосеред- коване) та порівняння. Наукова новизна роботи визначається відсутністю усталеного усвідомлення цілісності, природньої синтетичності у взаємодії компонентів звукоутворюючого апарату музиканта-духовика. Висновки дослідження обґрунтовують синтетичний принцип одночасної дії складових системи звукоутворення на духових дерев’яних та мідних академічних інструментах. Комплексне значення виконавського слуху розвиває цілісний процес звуковидобування.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-10

Номер

№ 2 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.