Передумови виникнення творчості для баяна: кінець ХІХ – середина ХХ ст.

Автор(и)

  • Bohdan Kislyak аспірант Львівської музичної академії ім. М. Лисенка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2017.138649

Ключові слова:

представники, народні музики, ансамбль, баянно-інструментальний жанр

Анотація

Мета роботи полягає у визначенні основних етапів виникнення творчості для баяна. Методологія. Застосований метод цілісного аналізу камерно-баянного жанру, а також історико-стильовий та компаративний методи. Наукова новизна: вперше у вітчизняному музикознавстві висунуто послідовну історичну концепцію розвитку баянної історичної культури та камерного ансамблю, визначено основні напрями еволюції баянно-інструментального жанру, надано стислі характеристики основних етапів цього процесу та їх мистецьких атрибутів, виявлено інструментальну семантику баянно-ансамблевих жанрів. Висновки. Баянне мистецтво є унікальним прикладом швидкої зміни "культурного іміджу" інструмента. На очах двох-трьох поколінь він пройшов шлях від "символу" народних гулянь і клубної самодіяльності до образу "академічного" інструмента для виконання репертуару світової музичної класики.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-10

Номер

№ 2 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.