Передумови виникнення творчості для баяна: кінець ХІХ – середина ХХ ст.

Автор(и)

  • Bohdan Kislyak аспірант Львівської музичної академії ім. М. Лисенка, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2017.138649

Ключові слова:

представники, народні музики, ансамбль, баянно-інструментальний жанр

Анотація

Мета роботи полягає у визначенні основних етапів виникнення творчості для баяна. Методологія. Застосований метод цілісного аналізу камерно-баянного жанру, а також історико-стильовий та компаративний методи. Наукова новизна: вперше у вітчизняному музикознавстві висунуто послідовну історичну концепцію розвитку баянної історичної культури та камерного ансамблю, визначено основні напрями еволюції баянно-інструментального жанру, надано стислі характеристики основних етапів цього процесу та їх мистецьких атрибутів, виявлено інструментальну семантику баянно-ансамблевих жанрів. Висновки. Баянне мистецтво є унікальним прикладом швидкої зміни "культурного іміджу" інструмента. На очах двох-трьох поколінь він пройшов шлях від "символу" народних гулянь і клубної самодіяльності до образу "академічного" інструмента для виконання репертуару світової музичної класики.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-10

Номер

№ 2 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.