КОНЦЕПТУАЛЬНІ КАТЕГОРІЇ ПОСТМОДЕРНІЗМУ В ДИСКУРСІ СУЧАСНОЇ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2017.138830Ключові слова:
плюралізм, інтертекстуальність, гра, постмодернізм, художня культура.Анотація
Мета роботи – на основі аналізу та узагальнення праць провідних представників і теоретиків постмодернізму встановити конститутивні якості художньої культури зазначеної епохи, виявити її концептуальні категорії, змоделювати власне бачення світоконцепції доби. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітично-
го, культурологічного, історичного, аксіологічного та системного підходів для розкриття основних засад мистецтва другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Наукова новизна. Розвинена система аргументів щодо твердження, що провідними категоріями світоконцепції висвітлюваної доби є плюралізм, інтертекстуальність та гра; здійснено
ретроспективу трансформації даних дефініцій з метою конкретизації їх сутності в сучасних соціокультурних умовах; запропоновано уточнення змісту досліджуваної епохи. Висновки. Постмодернізм складний і суперечливий етап розвитку художньої культури. Його мистецтво постійно демонструє свою готовність до діалогу, визнання цін-
ності будь-якої точки зори і світоглядних орієнтирів, апелювання до текстів різних історичних періодів, а водночас грайливе та глузливе відношення до життя та високих суспільних ідеалів. Представлена епоха прагне поєднати у собі риси всіх часів, однак залишається фрагментарною та дискретною, проголошує безглуздість життя, "пе-
ревідкриває" суб’єктивний світ людини, возвеличує культ незалежної особистості, яка йде проти загальноприйнятих правил. Проте вона орієнтується на масового "споживача", відтворює хаос і намагається раціонально осмислити високі естетичні та етичні ідеали.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.