ПНЕВМАТИЧНІ ЗАСОБИ КОНСТРУЮВАННЯ СЦЕНІЧНОГО ПРОСТОРУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2017.138842Ключові слова:
повітроопорні споруди, аеродизайн, сценічний простір, статичні та динамічні пневматичні декорації.Анотація
Мета статті – проаналізувати і систематизувати досвід застосування сучасних пневматичних засобів конструювання сценічного простору. Методологічною основою дослідження є системний аналіз. Пневматичні конструкції та вироби як складова мистецького процесу у сфері сценічного мистецтва з наукової точки зору розглядаються вперше, що і визначає наукову новизну дослідження. Висновки. У сценічному мистецтві повітроопо-
рні споруди виконують функції архітектури і сценографії і мають такі переваги: компактність, мобільність, універсальність, низька вартість, легка модернізація, швидкість монтажу-демонтажу та ін. Залежно від складу наповнювача та оболонки вони мають різне сценічне призначення. Засоби сценічного аеродизайну можна класифікувати на статичні (пневмодекорації, меблі, латексні та вінілові кулі) та динамічні (аеростати, пневмогірлянди,
пневмоківти, пневмокостюми, прилади імітації вогню, зорби, аеромени, пневмороботи).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
