ТЕАТРАЛІЗАЦІЯ СТРУКТУР ПОВСЯКДЕННОСТІ В КУЛЬТУРНИХ ПРАКТИКАХ МЕТАМОДЕРНУ

Автор(и)

  • Lada Prokopovych Одеський національний політехнічний університет, Україна
  • Tamara Rozova Одеський національний політехнічний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147291

Ключові слова:

аксіосфера, культурна практика, Метамодерн, театралізація повсякденності

Анотація

Мета публікації – дослідити театралізацію структур повсякденності, що впливає на трансформацію культурних практик Метамодерну. Не менш важливим є аналіз наукових підходів як українських, так й зарубіжних дослідників щодо окресленої проблеми; виявлення світоглядного підґрунтя театралізації повсякденності; визначення театралізації повсякденності як однієї з характерних рис Метамодерну, що суттєво вплинула на трансформацію аксіосфери сучасної європейської культури. Методологія роботи ґрунтується на діалектичному взаємозв’язку таких методів дослідження як культур-антропологічний, що дає змогу проаналізувати театралізацію повсякденного буття як умову формування нових культурних практик, та комунікативний, який використовувався задля ґрунтовного аналізу соціокультурної комунікації, що сприяє формуванню сучасних метамодерних  культурних практик. Емпіричною базою цього дослідження поряд з іншими мистецькими зразками стали іміджеві прикраси, виготовлені одним з авторів цієї статті, Ладою Прокопович, що надали можливість наочно репрезентувати ідеї авторів. Наукова новизна роботи полягає у визначенні театралізації повсякденності як  характерної риси Метамодерну, яка впливає на трансформаційні процеси у ціннісних орієнтаціях європейської культури. Висновки. У статті визначено метамодерні зміни світоглядної парадигми, що поступово змінюють аксіосферу  сучасної європейськоі культури.

Біографії авторів

Lada Prokopovych, Одеський національний політехнічний університет

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри культурології, мистецтвознавства та філософії культури 

Tamara Rozova, Одеський національний політехнічний університет

доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри культурології, мистецтвознавства та філософії культури 

Посилання

Розова, Т.В., Чорна, Л.В. Трансформація аксіосфери та утопія як культурна практика раннього Модерну. Вісник національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Щоквартальний науковий журнал. № 2. 2018. С.32 – 36.

Прокопович, Л.В. Театрализация социокультурной коммуникации: методологическое обоснование исследовательского подхода. ScienceRise. 2017. № 7(36). С. 2932.

Евреинов, Н.Н. Театр как таковой. Одесса: Негоциант, 2003. 45 с.

Гессе, Г. Игра в бисер URL: http://lib.ru/GESSE/biser.txt.

Баканурский, А.Г. Театр как эскейп: исследовательский очерк. Херсон: Гринь Д.С., 2015. 120 с.

Прокопович, Л.В. Исследование театральности как черты коммуникативных функций литературных трикстеров. ScienceRise. 2017. № 10 (39). С. 24-27.

Прокопович, Л.В. Исследование костюмных украшений и аксессуаров как средств коммуникации в политическом «театре». ScienceRise. 2018. № 1. С. 16-19.

Бувалець, О.О. Театральність і театралізація в сучасному культурному дискурсі. Культура України. 2013. Вип. 43. С. 20-23.

Тазетдинова, Р.Р. Театральность как феномен в бытии культуры: дис. …д..филос. наук. Казань, 2013. 419 с.

Прокопович, Л.В. Стимпанк: Трансляция стиля из научной фантастики в дизайнерскую бижутерию. ScienceRise. 2016. № 6/1(23). С. 38-43.

Принцеса Кентська перепросила за свою «расистську» брошку. Українська правда. 23.12.2017. URL: https://tabloid.pravda.com.ua/news/5a3e07c92cf2b.

Timotheus Vermeulen, Robin van der Akker. Notes on metamodernism. Aesthetics&Culture. 2010. Vol.2. P. 114.

Зиммель, Г. Мода. Избранное. Т.2. М.: Юристъ, 1996.

Rozova, T.V., & Chorna, L.V. (2018). Transformation of Axisosphere and Utopia as Culture Practice of Early Modernity. National Academy of Kernels of Culture and Mystats. Squared quarterly journal. № 2. pp. 32 - 36 [in Ukrainian].

Prokopovich, L.V. (2017). The theatricalization of sociocultural communication: a methodological rationale for a research approach. 7 (36). p. 2932 [in Russian].

Evreinoff, N.N. (2003). Theater as such. p. 45 [in Russian].

Hesse, G. (n.d.). Retrieved from: http://lib.ru/GESSE/biser.txt [in Russian].

Bakanursky, A.G. (2015). p. 120 [in Russian].

Prokopovich, L.V. (2017). The study of theatricality as features of the communicative functions of literary tricksters. 10 (39). pp. 24-27 [in Russian].

Prokopovich, L.V. (2018).The study of costume jewelry and accessories as a means of communication in the political "theater". 1. pp. 16-19 [in Russian].

Buvalets, O.O. (2013). Theatricality in the cultural discourse. 43. pp. 20-23 [in Ukrainian].

Tazetdinova, R.R. (2013). Theatricality as a phenomenon in being culture. p. 419 [in Russian].

Prokopovich, L.V. (2016). Steampunk: Broadcasting a style from science fiction to designer jewelry. 6/1 (23). pp. 8-43 [in Russian].

Princess of Kent apologized for her "racist" brooch. (2017) Retrieved from: https://tabloid.pravda.com.ua/news/5a3e07c92cf2b [in Ukrainian].

Timotheus Vermeulen, & Robin van der Akker. (2010). 2. pp. 114 [in English].

Zimmel, G. (1996). 2. [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-08-29

Номер

№ 3 (2018)

Розділ

Культурологія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.