ПАРАДИГМА ПРОСТОРОВОГО СТРУКТУРУВАННЯ ТВОРІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147406Ключові слова:
простір, музичне мистецтво, простір музичного мистецтва, музичний твір.Анотація
Мета дослідження − розкрити фундаментальний статус і функції категорії простору як змістовної універсалії в музичному мистецтві. Методологія дослідження побудована на міждисциплінарному інтегруванні методів сучасної філософії, культурології та мистецтвознавства. Наукова новизна статті визначається тим, що темою наукового вивчення стає феномен складних кореляцій між різновидами простору, які забезпечують його системні властивості в музиці. Висновки. Методик точних обчислень природничих наук не вистачає для всебічного вивчення музичного простору, оскільки вони не завжди можуть пояснити появу нових звуко-просторових якостей, які утворюються сукупністю просторових властивостей елементів музичної матерії. Сучасна дійсність порушує проблему узагальнення й систематизації знань, накопичених в одній науці – музикознавстві; об'єднання безлічі методик в загальну методологію дослідження, яку можливо результативно застосовувати щодо аналізу творів академічної та інших форм музичної традиції. Складності у створенні спільної методології дослідження категорії простору полягають у слабкій розробленості деяких підходів, наприклад, системного, культурологічного, соціального.
Посилання
Бергер Л.Г. Пространственный образ мира (парадигмы познания) в структуре художественного стиля. Вопросы философии. 1994. № 4. С. 114-128.
Бергер Н.А. Гармония как пространственная категория в музыке: автореф. дис. ... канд. искусствове-дения. Ленинград: Изд-во ЛГК, 1980. 25 с.
Емельянов Е.Д. Звукофикация театров и концертных залов. Москва: Искусство, 1989. 272 с.
Лосев А.Ф. Самое само: сочинения. Москва: ЭКСМО-Пресс, 1999. 1024 с.
Мациевский И.В. Перцептивное пространство в музыкальной архитектонике. Выбор и сочетание. Открытая форма: сб. ст. к 75-летию Ю.Г. Кона. Петрозаводск; СПб.: Изд-во Музфонда, 1995. С.77-81.
Панкевич Г.М. Проблема анализа пространственно-временной организации музыки. Музыкальное искусство и наука. Москва: Музыка, 1978. Вып. 3. С. 124-145.
Обрист Х. Краткая история новой музыки. Москва: Ад Маргинем Пресс, 2015. 215 с.
Скребкова-Филатова М.С. О художественных возможностях музыкального пространства. Пространство и время в музыке. Москва: Музыка, 1992. С. 208-223.
Холопова В.Н. Музыкальные эмоции: учеб. пособие. Москва: Мультипринт, 2010. 183 с.
Harley M. Space and Spatialization in Contemporary Music: History and Analysis Ideas and Implementa-tions: Ph.D: dissertation . Montreal; Quebec: McGill University: School of Music, 1994. -45 p.
Berger L.G. Prostranstvennyy obraz mira (paradigmy poznaniya) v strukture khudozhestvennogo stilya // Voprosy filosofii. 1994. № 4. - S. 114-128.
Berger N.A. Garmoniya kak prostranstvennaya kategoriya v muzyke: avtoref. dis. ... kand. iskusstvovedeniya. L.: Izd-vo LGK. 1980. - 25 s.
Emelianov E.D. Zvukofikatsiya teatrov i kontsertnykh zalov. M.: Iskusstvo. 1989.- 272 s.
Losev A.F. Samoye samo: sochineniya. M.: EKSMO-Press. 1999. - 1024 s.
Matsiyevskiy I.V. Pertseptivnoye prostranstvo v muzykalnoy arkhitektonike // Vybor i sochetaniye. Otkrytaya forma: sb. st. k 75-letiyu Yu.G. Kona. Petrozavodsk; SPb.: Izd-vo Muzfonda. 1995. - S.77-81.
Pankevich G.M. Problema analiza prostranstvenno-vremennoy organizatsii muzyki // Muzykalnoye is-kusstvo i nauka. M.: Muzyka. 1978. Vyp. 3. - S. 124-145.
Obrist Kh. Kratkaya istoriya novoy muzyki. M.: Ad Marginem Press. 2015. - 215 s.
Skrebkova-Filatova M.S. O khudozhestvennykh vozmozhnostyakh muzykalnogo prostranstva // Pros-transtvo i vremya v muzyke. M.: Muzyka. 1992. - S. 208-223.
Kholopova V.N. Muzykalnyye emotsii: ucheb. posobiye. M.: Multiprint. 2010. - 183 s.
Harley M. Space and Spatialization in Contemporary Music: History and Analysis Ideas and Implementa-tions: Ph.D: dissertation . Montreal; Quebec: McGill University: School of Music, 1994. - 345 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
