ПЕРФОРМАТИВНА ТЕОРІЯ КУЛЬТУРИ: ПОВЕРНЕННЯ ДО СУБ’ЄКТА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153009Ключові слова:
перформативна теорія культури, перформатив, перформанс, суб’єкт, тілесність, культурні практики.Анотація
Метою дослідження є виявлення суті й потенціалу перформативної теорії культури як альтернативи постструктуралізму з урахуванням креативних можливостей суб’єкта. Методологія дослідження ґрунтується на використанні культурно-генетичного та структурно-системного методів для вирізнення перформативної теорії культури з-поміж інших гуманітарних проектів загалом і перформативних студій зокрема. Наукова новизна полягає у виявленні ключових засад перформативної теорії культури в контексті таких концептів як «перформатив» і «перформанс». Висновки. Перформативна теорія є альтернативою постструктуралізму, адже акцентує увагу на креативній діяльності суб’єкта і його перформативних практиках. Перформативна теорія аналізує практики, а не репрезентації суб’єкта в культурі, де суттєвим є активна й постійно змінна побудова реальності. Ідея в тому, що культура складається не з репрезентацій, а з презентацій як виробничих практик. Потенціал перформативної теорії культури закладено в аналізі перформативів, які дають його учасникам особливий досвід і функціонують у форматі різних перформансів – від релігійних до економічних. Отже, перформативна теорія уможливлює розуміння фундаментальних причин появи культури як практично-діяльнісного середовища людського буття.
Посилання
Austin J. L. How to Do Things with Words. Oxford: Oxford University Press, 1975.
Alexander J. C. Cultural Pragmatics: Social Performance Between Ritual and Strategy. Sociological Theory. 2004. № 22 (4). P. 527–573.
Alexander J. C., Giesen B., Mast J. L. (Eds.). Social Performance: Symbolic Action, Cultural Pragmatics, and Ritual. Cambridge: Cambridge University Press, 2006.
Arendt H. The Human Condition. Chicago: The University of Chicago Press, 1998.
Auslander P. From Acting to Performance. New York: Routledge, 1997.
Barad K. Posthumanist Performativity. Journal of Women in Culture and Society. 2003. № 28 (3). P. 801–831.
Berger P., Luckmann T. The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge. London: Penguin Books, 1991.
Bradley Q. A ‘Performative’ Social Movement: The Emergence of Collective Contentions within Collaborative Governance. Space and Polity. 2012. № 2 (16). P. 215–232.
Butler J. Performative Acts and Gender Constitution: An Essay in Phenomenology and Feminist Theory. Theatre Journal. 1988. № 4 (40). P. 519–553.
Butler J. Gender Trouble: Feminism and the Subversion of Identity. New York: Routledge Press, 1999.
Butler J. Notes Toward a Performative Theory of Assembly. Cambridge: Harvard University Press, 2015.
Connerton P. How Societies Remember. Cambridge: Cambridge University Press, 2009.
Devetak R. Postmodernism. Theories of International Relations [Ed. by S. Burchill et al]. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2013. P. 161–188.
Domańska E. ‘Zwrotperformatywny’ we współczesnej humanistyce. Teksty Drugie. 2007. № 5. S. 48–61.
Foucault M. Surveiller et punir: Naissance de la prison. Paris: Gallimard, 1975.
Gibbons M., Limoges C. et al. The New Production of Knowledge. London: Sage, 1994.
Goffman E. The Presentation of Self in Everyday Life. Edinburgh: University of Edinburgh, 1956.
Gond J.-P., Cabantous L. Performativity: Towards a Performative Turn in Organizational Studies. The Routledge Companion to Philosophy in Organization Studies [Ed. by R. Mir, H. Willmott, and M. Greenwood]. New York: Routledge, 2015. P. 508–516.
Huizinga J. Homo Ludens: A Study of the Play-Element in Culture. Eastford: Martino Fine Books, 2014.
Latour B. Reassembling the Social. An Introduction to Actor-Network-Theory. Oxford: Oxford University Press, 2005.
Lloyd M. Performative, Parody, Politics. Theory Culture & Society. 1999. № 16 (2). P. 195–213.
Lyotard J.-F. The Postmodern Condition: A Report on Knowledge. Minneapolis: University of Minnesota Press, 1984.
McKenzie J. Performative Studies. The Johns Hopkins Guide to Literary Theory and Criticism [Ed. by M. Groden, M. Kreiswirth, and I. Szwman]. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2004.
Melrose S. A Semiotics of the Dramatic Text. London: Routledge, 1994.
Renn J. Performative Kultur & Multiple Differenzierung. Bielefeld: Transcript, 2014.
Suerbaum A., Gragnolati M. Medieval Culture ‘Betwixt and Between’. An Introduction. Aspects of the Performative in Medieval Culture. Berlin/New York: Hubert & Co, 2010. P. 1–15.
Schechner R. Between Theatre and Anthropology. Philadelphia: Pennsylvania University Press, 1985.
Snow P. Performing Society. Thesis Eleven. 2010. № 1 (103). P. 78–87.
States B. O. The Phenomenological Attitude. Critical Theory and Performance [Ed. by J. G. Reinelt and J. R. Roach]. Ann Arbor: The University of Michigan, 2007. P. 26–37.
Turner V. W. The Anthropology of Performance. New York: PAJ Publications, 1988.
Usher R. Lyotard’s Performance. Studies in Philosophy and Education. 2006. № 25. P. 279–288.
Wolf M. A. “Performative Turn” in Translation Studies? Reflections From a Sociological Perspective. TranscUlturAl. 2017. № 9.1. 27–44.
Austin, J. L. (1975). How to Do Things with Words. Oxford: Oxford University Press [in English].
Alexander, J. C. (2004). Cultural Pragmatics: Social Performance Between Ritual and Strategy. Sociological Theory, № 22 (4), 527-573 [in English].
Alexander, J. C., Giesen, B., and Mast, J. L. (2006). Social Performance: Symbolic Action, Cultural Pragmatics, and Ritual. Cambridge: Cambridge University Press [in English].
Arendt, H. (1998). The Human Condition. Chicago: The University of Chicago Press [in English].
Auslander, P. (1997). From Acting to Performance. New York: Routledge [in English].
Barad, K. (2003). Posthumanist Performativity. Journal of Women in Culture and Society, № 28 (3), 801-831 [in English].
Berger, P. L. and Luckmann, T. (1991). The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge. – London: Penguin Books, 1991 [in English].
Bradley, Q. (2012). A ‘Performative’ Social Movement: The Emergence of Collective Contentions within Collaborative Governance. Space and Polity, № 2 (16), 215-232 [in English].
Butler, J. (1988). Performative Acts and Gender Constitution: An Essay in Phenomenology and Feminist Theory. Theatre Journal, № 4 (40), 519-553[in English].
Butler, J. (1999). Gender Trouble: Feminism and the Subversion of Identity. New York: Routledge Press [in English].
Butler, J. (2015). Notes Toward a Performative Theory of Assembly. Cambridge: Harvard University Press, 2015 [in English].
Connerton, P. (2009). How Societies Remember. Cambridge: Cambridge University Press [in English].
Devetak, R. (2013). Postmodernism. In Theories of International Relations. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 161-188 [in English].
Domańska, E. (2007). ‘Zwrot performatywny’ we współczesnej humanistyce. Teksty Drugie, № 5, 48-61 [in Polish].
Foucault, M. (1975). Surveiller et punir: Naissance de la prison. Paris: Gallimard [in French].
Gibbons, M., Limoges, C. et al. (1994). The New Production of Knowledge. London: Sage [in English].
Goffman, E. (1956). The Presentation of Self in Everyday Life. Edinburgh: University of Edinburgh [in English].
Gond, J. P. and Cabantous, L. (2015). Performativity: Towards a Performative Turn in Organizational Studies. The Routledge Companion to Philosophy in Organization Studies. New York: Routledge, 508-516 [in English].
Huizinga, J. (2014). Homo Ludens: A Study of the Play-Element in Culture. Eastford: Martino Fine Books [in English].
Latour, B. (2005). Reassembling the Social. An Introduction to Actor-Network-Theory. Oxford: Oxford University Press [in English].
Lloyd, M. (1999). Performative, Parody, Politics. Theory Culture & Society, № 16 (2), 195-213 [in English].
Lyotard, J.-F. (1984). The Postmodern Condition: A Report on Knowledge. Minneapolis: University of Minnesota Press [in English].
McKenzie, J. (2004). Performative Studies. The Johns Hopkins Guide to Literary Theory and Criticism. Baltimore: Johns Hopkins University Press [In English].
Melrose, S. A Semiotics of the Dramatic Text. London: Routledge [in English].
Renn, J. (2014). Performative Kultur & Multiple Differenzierung. Bielefeld: Transcript [in German].
Suerbaum, A. and Gragnolati, M. (2010). Medieval Culture ‘Betwixt and Between’. An Introduction. In Aspects of the Performative in Medieval Culture. Berlin/New York: Hubert & Co, 1-15 [in English].
Schechner, R. (1985). Between Theatre and Anthropology. Philadelphia: Pennsylvania University Press [in English].
Snow, P. (2010). Performing Society. Thesis Eleven, № 1 (103), 78-87 [in English].
States, B. O. (2007). The Phenomenological Attitude. In Critical Theory and Performance [Ed. by J. G. Reinelt and J. R. Roach]. Ann Arbor: The University of Michigan, 26-37 [in English].
Turner, V. W. (1988). The Anthropology of Performance. New York: PAJ Publications [in English].
Usher, R. (2006). Lyotard’s Performance. Studies in Philosophy and Education, № 25, 279-288 [in English].
Wolf, M. A. (2017). “Performative Turn” in Translation Studies? Reflections From a Sociological Perspective, № 9.1, 27-44 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
