ПЕРФОРМАТИВНА ТЕОРІЯ КУЛЬТУРИ: ПОВЕРНЕННЯ ДО СУБ’ЄКТА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153009Ключові слова:
перформативна теорія культури, перформатив, перформанс, суб’єкт, тілесність, культурні практики.Анотація
Метою дослідження є виявлення суті й потенціалу перформативної теорії культури як альтернативи постструктуралізму з урахуванням креативних можливостей суб’єкта. Методологія дослідження ґрунтується на використанні культурно-генетичного та структурно-системного методів для вирізнення перформативної теорії культури з-поміж інших гуманітарних проектів загалом і перформативних студій зокрема. Наукова новизна полягає у виявленні ключових засад перформативної теорії культури в контексті таких концептів як «перформатив» і «перформанс». Висновки. Перформативна теорія є альтернативою постструктуралізму, адже акцентує увагу на креативній діяльності суб’єкта і його перформативних практиках. Перформативна теорія аналізує практики, а не репрезентації суб’єкта в культурі, де суттєвим є активна й постійно змінна побудова реальності. Ідея в тому, що культура складається не з репрезентацій, а з презентацій як виробничих практик. Потенціал перформативної теорії культури закладено в аналізі перформативів, які дають його учасникам особливий досвід і функціонують у форматі різних перформансів – від релігійних до економічних. Отже, перформативна теорія уможливлює розуміння фундаментальних причин появи культури як практично-діяльнісного середовища людського буття.
Посилання
Austin J. L. How to Do Things with Words. Oxford: Oxford University Press, 1975.
Alexander J. C. Cultural Pragmatics: Social Performance Between Ritual and Strategy. Sociological Theory. 2004. № 22 (4). P. 527–573.
Alexander J. C., Giesen B., Mast J. L. (Eds.). Social Performance: Symbolic Action, Cultural Pragmatics, and Ritual. Cambridge: Cambridge University Press, 2006.
Arendt H. The Human Condition. Chicago: The University of Chicago Press, 1998.
Auslander P. From Acting to Performance. New York: Routledge, 1997.
Barad K. Posthumanist Performativity. Journal of Women in Culture and Society. 2003. № 28 (3). P. 801–831.
Berger P., Luckmann T. The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge. London: Penguin Books, 1991.
Bradley Q. A ‘Performative’ Social Movement: The Emergence of Collective Contentions within Collaborative Governance. Space and Polity. 2012. № 2 (16). P. 215–232.
Butler J. Performative Acts and Gender Constitution: An Essay in Phenomenology and Feminist Theory. Theatre Journal. 1988. № 4 (40). P. 519–553.
Butler J. Gender Trouble: Feminism and the Subversion of Identity. New York: Routledge Press, 1999.
Butler J. Notes Toward a Performative Theory of Assembly. Cambridge: Harvard University Press, 2015.
Connerton P. How Societies Remember. Cambridge: Cambridge University Press, 2009.
Devetak R. Postmodernism. Theories of International Relations [Ed. by S. Burchill et al]. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2013. P. 161–188.
Domańska E. ‘Zwrotperformatywny’ we współczesnej humanistyce. Teksty Drugie. 2007. № 5. S. 48–61.
Foucault M. Surveiller et punir: Naissance de la prison. Paris: Gallimard, 1975.
Gibbons M., Limoges C. et al. The New Production of Knowledge. London: Sage, 1994.
Goffman E. The Presentation of Self in Everyday Life. Edinburgh: University of Edinburgh, 1956.
Gond J.-P., Cabantous L. Performativity: Towards a Performative Turn in Organizational Studies. The Routledge Companion to Philosophy in Organization Studies [Ed. by R. Mir, H. Willmott, and M. Greenwood]. New York: Routledge, 2015. P. 508–516.
Huizinga J. Homo Ludens: A Study of the Play-Element in Culture. Eastford: Martino Fine Books, 2014.
Latour B. Reassembling the Social. An Introduction to Actor-Network-Theory. Oxford: Oxford University Press, 2005.
Lloyd M. Performative, Parody, Politics. Theory Culture & Society. 1999. № 16 (2). P. 195–213.
Lyotard J.-F. The Postmodern Condition: A Report on Knowledge. Minneapolis: University of Minnesota Press, 1984.
McKenzie J. Performative Studies. The Johns Hopkins Guide to Literary Theory and Criticism [Ed. by M. Groden, M. Kreiswirth, and I. Szwman]. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2004.
Melrose S. A Semiotics of the Dramatic Text. London: Routledge, 1994.
Renn J. Performative Kultur & Multiple Differenzierung. Bielefeld: Transcript, 2014.
Suerbaum A., Gragnolati M. Medieval Culture ‘Betwixt and Between’. An Introduction. Aspects of the Performative in Medieval Culture. Berlin/New York: Hubert & Co, 2010. P. 1–15.
Schechner R. Between Theatre and Anthropology. Philadelphia: Pennsylvania University Press, 1985.
Snow P. Performing Society. Thesis Eleven. 2010. № 1 (103). P. 78–87.
States B. O. The Phenomenological Attitude. Critical Theory and Performance [Ed. by J. G. Reinelt and J. R. Roach]. Ann Arbor: The University of Michigan, 2007. P. 26–37.
Turner V. W. The Anthropology of Performance. New York: PAJ Publications, 1988.
Usher R. Lyotard’s Performance. Studies in Philosophy and Education. 2006. № 25. P. 279–288.
Wolf M. A. “Performative Turn” in Translation Studies? Reflections From a Sociological Perspective. TranscUlturAl. 2017. № 9.1. 27–44.
Austin, J. L. (1975). How to Do Things with Words. Oxford: Oxford University Press [in English].
Alexander, J. C. (2004). Cultural Pragmatics: Social Performance Between Ritual and Strategy. Sociological Theory, № 22 (4), 527-573 [in English].
Alexander, J. C., Giesen, B., and Mast, J. L. (2006). Social Performance: Symbolic Action, Cultural Pragmatics, and Ritual. Cambridge: Cambridge University Press [in English].
Arendt, H. (1998). The Human Condition. Chicago: The University of Chicago Press [in English].
Auslander, P. (1997). From Acting to Performance. New York: Routledge [in English].
Barad, K. (2003). Posthumanist Performativity. Journal of Women in Culture and Society, № 28 (3), 801-831 [in English].
Berger, P. L. and Luckmann, T. (1991). The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge. – London: Penguin Books, 1991 [in English].
Bradley, Q. (2012). A ‘Performative’ Social Movement: The Emergence of Collective Contentions within Collaborative Governance. Space and Polity, № 2 (16), 215-232 [in English].
Butler, J. (1988). Performative Acts and Gender Constitution: An Essay in Phenomenology and Feminist Theory. Theatre Journal, № 4 (40), 519-553[in English].
Butler, J. (1999). Gender Trouble: Feminism and the Subversion of Identity. New York: Routledge Press [in English].
Butler, J. (2015). Notes Toward a Performative Theory of Assembly. Cambridge: Harvard University Press, 2015 [in English].
Connerton, P. (2009). How Societies Remember. Cambridge: Cambridge University Press [in English].
Devetak, R. (2013). Postmodernism. In Theories of International Relations. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 161-188 [in English].
Domańska, E. (2007). ‘Zwrot performatywny’ we współczesnej humanistyce. Teksty Drugie, № 5, 48-61 [in Polish].
Foucault, M. (1975). Surveiller et punir: Naissance de la prison. Paris: Gallimard [in French].
Gibbons, M., Limoges, C. et al. (1994). The New Production of Knowledge. London: Sage [in English].
Goffman, E. (1956). The Presentation of Self in Everyday Life. Edinburgh: University of Edinburgh [in English].
Gond, J. P. and Cabantous, L. (2015). Performativity: Towards a Performative Turn in Organizational Studies. The Routledge Companion to Philosophy in Organization Studies. New York: Routledge, 508-516 [in English].
Huizinga, J. (2014). Homo Ludens: A Study of the Play-Element in Culture. Eastford: Martino Fine Books [in English].
Latour, B. (2005). Reassembling the Social. An Introduction to Actor-Network-Theory. Oxford: Oxford University Press [in English].
Lloyd, M. (1999). Performative, Parody, Politics. Theory Culture & Society, № 16 (2), 195-213 [in English].
Lyotard, J.-F. (1984). The Postmodern Condition: A Report on Knowledge. Minneapolis: University of Minnesota Press [in English].
McKenzie, J. (2004). Performative Studies. The Johns Hopkins Guide to Literary Theory and Criticism. Baltimore: Johns Hopkins University Press [In English].
Melrose, S. A Semiotics of the Dramatic Text. London: Routledge [in English].
Renn, J. (2014). Performative Kultur & Multiple Differenzierung. Bielefeld: Transcript [in German].
Suerbaum, A. and Gragnolati, M. (2010). Medieval Culture ‘Betwixt and Between’. An Introduction. In Aspects of the Performative in Medieval Culture. Berlin/New York: Hubert & Co, 1-15 [in English].
Schechner, R. (1985). Between Theatre and Anthropology. Philadelphia: Pennsylvania University Press [in English].
Snow, P. (2010). Performing Society. Thesis Eleven, № 1 (103), 78-87 [in English].
States, B. O. (2007). The Phenomenological Attitude. In Critical Theory and Performance [Ed. by J. G. Reinelt and J. R. Roach]. Ann Arbor: The University of Michigan, 26-37 [in English].
Turner, V. W. (1988). The Anthropology of Performance. New York: PAJ Publications [in English].
Usher, R. (2006). Lyotard’s Performance. Studies in Philosophy and Education, № 25, 279-288 [in English].
Wolf, M. A. (2017). “Performative Turn” in Translation Studies? Reflections From a Sociological Perspective, № 9.1, 27-44 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
