МУЗЕЙ В НЕГАТИВНОМУ ДИСКУРСІ МОДЕРНІЗАЦІЇ

Автор(и)

  • Serhii Rudenko Київський національний університет культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153021

Ключові слова:

модернізація, демодернізація, музей, музеологія, Мистецький Арсенал, О. Червоник, О. Островська-Люта, соціокультурне призначення музею

Анотація

Мета дослідження. З’ясувати місце музею в негативному дискурсі модернізації. Методологія. Дедуктивна логіка при перевірці вихідних посилок, на основі яких зроблено висновок про те, що поняття модернізації позначає негативні суспільні явища. Наукова новизна. З’ясовано, що дискурс негативної модернізації містить у собі підміну понять: нотатом «модернізація» позначаються псевдомодернізаційні процеси. В рамках цього дискурсу музей сам постає як об’єкт і суб’єкт псевдомодернізації. Висновки. Поняття «модернізація» є багатозначним. З одного боку, модернізацією позначають утопічні соціальні проекти, котрі ставили собі за мету призвести до тотальної перебудови усього суспільства (найбільшим з-поміж них був радянський). На практиці, результати мали фрагментарний характер з неочікуваними негативними наслідками, зокрема, з тенденціями до деградації. Все це, насправді, є псевдомодернізацією. Поняття «модернізація» також позначає поступовий рух вперед, що базується на пробах і помилках, коли інновації проходять всебічну апробацію та перевірку, при цьому сильними є і традиціоналістські тенденції. В даному випадку маємо справу з еволюційним розвитком цивілізації – справжньою модернізацією, коли історико-культурні здобутки не відкидаються цілковито, а творчо переосмислюються та покращуються. Не треба поєднувати утопічну та поелементну інженерію (термінологія Поппера) в одному понятті. Відповідно до утопічної інженерії музеї треба перетворити у хаби, коворкінги тощо. Перетворивши їх таким чином, вони можуть бути засобом утопічного перетворення соціуму за певною модною моделлю. Якщо ж взяти за основу поелементну інженерію, музей може стати запобіжником від псевдомодернізації соціуму, та інструментом для еволюційного розвитку суспільства. Отже, перспективним напрямом подальших досліджень є з’ясування ролі музею в позитивному дискурсі модернізації.

Біографія автора

Serhii Rudenko, Київський національний університет культури і мистецтв

кандидат культурології, докторант

Посилання

Cameron D.F. The Museum, a Temple of the Forum. Curator. 1971. Issue 1. P. 11–24.

Аджемоглу Д., Робинсон Д.А. Почему одни страны богатые, а другие бедные [Електронний ресурс] М., 2016. Файл (.fb2).

Восленский М.С. Номенклатура. Господствующий класс Советского Союза. Лондон., 1990. 671 с.

Латур Б. Нового времени не было. Эссе по симметричной антропологии. Спб., 2006. 238 с.

Маньковська Р.В. Музеї України у суспільно-історичних викликах ХХ – поч. ХХІ ст. Львів, 2016. 408 с.

Островська-Люта О.Б. Суспільна спроможність: випадок Арсеналу // Korydor. URL: http://www.korydor.in.ua/ua/opinions/suspilna-spromozhnist-mystetskyi-arsenal.html (дата звернення: 01.08.2018).

Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги. К., 1994. Т.1. 444 с.

Стратегія Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» // Artarsenal.in.ua. URL: https://artarsenal.in.ua/uk/strategiya-rozvitku-kopleksu/ (дата звернення: 01.08.2018).

Хадсон К. Влиятельные музеи. Новосибирск, 2001. 192 с.

Червоник О. Арсенальний модернізм. // Korydor. URL: http://www.korydor.in.ua/ua/opinions/arsenalnyi-modernizm.html (дата звернення: 01.08.2018).

Шола Т. Вечность здесь больше не живет. Толковый словарь музейных грехов. Тула, 2013. 360 с.

Cameron, D.F. (1971). The Museum, a Temple of the Forum. Curator. 1, 11-24 [in English].

Ajemoglu, D., & Robinson, J. A. (2016). Why some countries are rich, and others are poor. The Origin of Power, Prosperity and Poverty. Retrieved from offline resource (.fb2) [in Russian].

Voslensky, M.S. (1990). Nomenklatura. The Ruling Class in the Soviet Union. London [in Russian].

Latour, B. (2006). There was no new time. Essay on symmetric anthropology. St. Petersburg [in Russian].

Manjkovsjka, R.V. (2016). Museums of Ukraine in the socio-historical challenges in XX – beginning XXI century. Lviv [in Ukrainian].

Ostrovska-Luta, O.B. Public Ability: Case of Arsenal. Retrieved from: http://www.korydor.in.ua/ua/opinions/suspilna-spromozhnist-mystetskyi-arsenal.html (application date: 01/08/2018) [in Ukrainian].

Popper, K. (1994). The Open Society and Its Enemies. Kyiv [in Ukrainian].

Strategy of the National Cultural-Artistic and Museums Complex "Mystetskyi Arsenal". Retrieved from: https://artarsenal.in.ua/en/strategiya-rozvitku-kopleksu/ (Applying Date: 08/01/2018) [in Ukrainian].

Hudson, K. (2001). Museums of Influence. Novosibirsk [in Russian].

Chervonik, O. Arsenal Modernism. Retrieved from: http://www.korydor.in.ua/ua/opinions/arsenalnyi-modernizm.html (application date: 01/08/2018) [in Ukrainian].

Shola, T. (2013). Eternity does not live here anymore. A glossary of museum sins. Tula [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-27

Номер

Розділ

Культурологія