ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО: МIСТЕРIАЛЬНА «ФОРМУЛА» ВИРАЖЕННЯ ГЛИБИНИ Й НЕЗМIРНОСТI ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153119Ключові слова:
смислова організація містеріальної структури, мистецтво театру як «священнодійство», ціннісно-змістовні параметри.Анотація
Мета роботи — розширити область осмислення містеріального виміру мистецтва театру в сукупності смислів, які перебувають в процесі постійного народження, зростання, трансформації і заміни новими в сенсі глибини розкриття трансцендентного, смисловідтворення як повного взаємного проникнення і вільної солідарності духовних і матеріальних, ідеальних і реальних сутностей. Методологічну основу дослідження складає фундаментальна філософсько-теоретична і культурологічна традиція західноєвропейської і вітчизняної думки, що включає розвиток свідомості в загальний процес культурно-історичного буття в його глибинних підставах: через трансформацію «життєсмислів», а ідея містеріального трактується як інтерпретуюча ціннісно-сутнісні шари і аспекти буття. Осмислення містеріального з точки зору трансгресивної сутності — змістовий центр, навколо якого рухається осягнення його духовної природи і обріїв. Методологічна стратегія передбачає єдність культурологічного, мистецтвознавчого, аксіологічного підходів і спирається на загальнонаукові методи аналізу і синтезу,зумовлюючи розширення оптик аналітики і розуміння глибинної смислової структури містеріального. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні смислової організації містеріального виміру мистецтва театру, означення його енергетично-формотворчих складових й ціннісно-змістових характеристик в контексті аспектів існування й прояву містеріальності. У висновках сформульовано твердження: примат духовного над емпірично конкретним постає аксіологією концептуальних обґрунтувань містеріального, що може служити парадигмою сходження людини до бажаної точки, де Бог, де Дух, де є сакральне, яке лежить за межами розгортання метафізичного простору, в якому відкриваються нові шари смислотворення, що й вибудовує усвідомлення свого місця в світі, розуміння сенсу тези: «поставати одухотвореною людиною».Посилання
Кайуа Р. Миф и человек. Человек и сакральное. URL: ftp://www.fedy-diary.ru/html/042011/24042011-06a.html (дата обращения: 28.06.2018).
Мейер А. А. Философские сочинения. Париж: La Presse Libre, 1982. 471 с.
Milbank J. Theology and Social Theory: Beyond Secular Reason. Oxford, UK, Cambridge, US: Blackwell, 1990. 443 р.
Söderblom N. Das Werden des Gottesglaubens. Untersuchungen über die Anfänge der Religion. Leipzig: I. C. Hinrichs, 1916. 398 s.
Rorti R., Vattimo G. The Future of Religion. New York: Columbia University Press, 2005. 89 р.
Мишель Фуко в интервью Алена Бадью 1965 года. 2012. URL: ftp:// theoryandpractice.ru/posts/5556-cheloveka-na-samom-dele-ne-sushchestvuetmishel-fuko-o-tom-chto-takoe-psikhologiya (дата звернення: 28.06.2018).
Kaiua, R. (2011). Mif i chelovek. Chelovek i sakral'noe. Retrieved from http:// www.fedy-diary.ru/html/042011/24042011-06a.html [in Ukrainian].
Meier, A.A. (1982). Filosofskie sochineniya. Parizh: La Presse Libre [in France].
Milbank, J. (1990). Theology and Social Theory: Beyond Secular Reason. Oxford, UK, Cambridge, US: Blackwell [in UK].
Söderblom, N. (1916). Das Werden des Gottesglaubens. Untersuchungen über die Anfänge der Religion. Leipzig: I. C. Hinrichs [in Germany].
Rorti, R. & Vattimo G. (2005). The Future of Religion. New York: Columbia University Press, [in USA].
Mishel' Fuko v interv'yu Alena Bad'yu 1965 goda. (2012). Retrieved from http://theoryandpractice.ru/posts/5556-cheloveka-na-samom-dele-ne-sushchestvuet-mishelfuko-o-tom-chto-takoe-psikhologiya [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.