Гендерне означення популярної культури: межа ХХ–ХХІ ст.
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.159694Ключові слова:
гендер, гендерні стереотипи, нео-міф про красу, популярна культура, фемінізація, фемінністьАнотація
Метою статті визначено обрис популярної культури як варіації фемінної знакової системи. Методологію дослідження становить гендерний підхід, який допомагає встановити природу/енергію, яка рухає популярною культурою й пояснює причину критики аналізованого виду культури представниками Модерну. Наукова новизна полягає в представлені гендерного означення популярної культури на онтологічному та аксіологічному рівнях. Висновки. По-перше, популярна культура за гендерною сутністю – це феномен матріархально-феміністичного культурного розвитку. По-друге, фемінізована популярна культура як прояв іншого світосприйняття та ціннісного світовідношення несе в собі переважно цінності повсякденності. По-третє, від популярної культури не можна чекати жорсткої ієрархічної побудови цінностей, адже популярна культура , як і жіноцтво взагалі, різоматична. По-четверте , під впливом бісексуальної маргінальної культури фемінізація популярної культури орієнтує модні тенденції на підтримання "нео-міфу краси", який, на відміну від "міфу краси" Модерну, спрямований не тільки на жінок, а й на чоловіків.
Посилання
Бовуар С. Друга стать / С. Бовуар ; пер. з фр. В 2 т. – К.: Основи, 1994. – 390 с.
Бодрийяр Ж. Система вещей / Ж. Бодрийяр; пер.с фр. С. Зенкина. – М.: Рудомино, 1995. – 222 с.
Колотаев В. Мужские практики переодевания в современной экранной культуре / В. Колотаев // Сов-ременные трансформации российской культуры / Отв.ред. И.В.Кондаков. – М. : Наука, 2005. – С.360-379.
Монахова Н. "Підпорядковане" в українському контексті / Н. Монахова // Сучасність. – 2003. – № 4. –С.124-142.
Ницше Ф. Веселая наука // Сочинения: В 2 т. Т.1. / Пер.с нем. Я. Бермана и др.; Сост. К.А. Свастьяна. –М.: Мысль, 1990. – С.491-719.
Платон Государство / Платон ; пер. с древнегреч. А.Н. Егунова. Вступ. ст. Е.Н. Трубецкого. Коммент. В.Ф. Асмуса. Примеч. А.А. Тахо-Годи. – М.: Академический проект, 2015. – 398 с.
Степаненко В. Соціологія як переживання сучасності: образ життя у постмодерністському проекті / В. Степаненко // Філософська і соціологічна думка. – 1994. – № 3-4. – С.120-138.
Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. – СПб.: Изд-во "Азбука", 1997. – 479 с.
Юнг К. Архетип и символ / К. Юнг; сост. А.М. Руткевич. – М.: Ренессанс, 1991. – 304 с.
Bachofen J.J. From Mother Right / Johann Jakob Bachofen // Bachofen J.J. Myth, Religion, and Mother Righ. – Princeton: Princeton University Press, 1992. – P.67-69.
Beauvoir Simone de (1994) The Second Sex (Trans. fr. in 2 vol.). Kyiv: Osnovi. [in Ukrainian].
Baudrillard J. (1995) System of things (Trans. fr. S. Zenkina). Moscow: Rudomino. [in Russian].
Kolotaev V. (2005) Men's practice of changing clothes in modern screen culture. I.V. Kondakov (ed.). Modern transformations of Russian culture (pp.360-379). Moscow: Science. [in Russian].
Monakhova N. (2003) "Subordinated" in the Ukrainian context. Contemporary, 4, 124-142. [in Ukrainian].
Nietzsche F.(1990) The Gay Science. Works In 2 Vols. V.1. (Trans. J. Berman et al. Comp. K.A. Svastyan) (pp.491-719). Moscow: Thought. [in Russian].
Plato (2015) State (Trans. from Ancient Greek. A.N. Egunova. Ingress. article. E.N. Trubetskoy. Comments. V.F. Asmus. Note. A.A. Tahoe-Godi. Moscow: Academic Project. [in Russian].
Stepanenko V. (1994) Sociology as a contemporary experience: way of life in postmodern project. Philosophical and sociological thought, 3-4, 120-138. [in Ukrainian].
Freud S. (1997) Introduction to Psychoanalysis. Lectures. St. Petersburg: Publishing house "Hornbook" [in Russian].
Jung C.G. (1991) Archetype and Symbol. Comp. A.M. Rutkevich. Moscow: Renaissance. [in Russian].
Bachofen J.J. (1992) From Mother Right. In Bachofen J.J. Myth, Religion, and Mother Righ. Princeton: Princeton University Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
