Соціокультурне картування: виклики сучасності
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.159806Ключові слова:
картування, соціокультурне картування, культурні практики, соціокультурна потреба, культурний простір, соціокультурні процеси.Анотація
Мета дослідження – систематизувати теорії щодо розуміння соціокультурного картування, уточнити по-нятійний апарат, з’ясувати його роль і значення в сучасних культурних практиках. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи систематизації та узагальнення. Мета та завдання роботи зумовили застосування таких методів дослідження: застосування аксіологічного підхіду зумовлене необхідністю з’ясування ролі й значення соціокультурного картування в сучасних культурних практиках; герменевтичного – для дослі-дження та систематизації різних модифікацій поняття "картування"; аналітичного – у вивченні концептуальних засад, на яких ґрунтуються сучасні підходи до вивчення проблеми соціокультурного картування. Наукова новиз-на полягає у систематизації існуючих теорій щодо соціокультурного картування, його функціонального потенціалу, змістовних смислів в сучасному практичному культуротворенні. У дослідженні доводиться визначальне місце і значення досліджуваного явища у вітчизняних культурних практиках. Висновки. Соціокультурне картування в сучасному культуротворенні займає визначальне місце і дозволяє спрогнозувати ефективність діяльності базової мережі закладів культури. В основі соціокультурного картування процес ідентифікації культурних потреб людини. Особлива місія соціокультурного картування полягає в створенні якісного культурного продукту (товару чи послуги), які в своєму потенціалі здатні задовольнити різноманітні індивідуальні культурно-дозвіллєві уподобання людини. Професійно виявлені і методично обґрунтовані компоненти соціокультурного картування дозволять залучити до культурного простору значну кількість споживачів, трансформувати якісні та кількісні показники культурної послу-ги. В своєму потенціалі соціокультурне картування здатне вирішити ряд актуальних культуротворчих проблем як глобального, так і локального характеру.
Посилання
Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. М. : Мысль, 1986. 240 с.
Дідух Я. П., Якушенко Д. М., Фіцайло Т. В. Екологічне картування Шацького національного природного парку: оцінка методики // Науковий вісник Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. 2009. № 1 : Геогр. науки. С. 110–115.
Дубина Д.В., Устименко П.М.Карта рослинності заповідного масиву "Долина нарцисів" (Закарпатська обл.) // Український ботанічний журнал. 2007. Т. 64, № 4. С. 553–564.
Єсипович К. Феномен когнітивного картування в сучасній лінгвістичній парадигмі // Studialinguistica. 2013. Вип. 7. С. 254–257.
Зимняя И. А. Лингвопсихологияречевойдеятельности. М. : МПСИ ; Воронеж : НПОМОДЭК, 2001. 432 с.
Картирование в учебномпроцессе. URL :http://articlekz.com/article/6493(дата звернення: 1.02.2018).
Кузнецова Е. Ю. Визуальныйязиккартографии: эволюцияграфического образа и его состояние в епохуэлектроннойкоммуникации // Молодойученый. 2016. № 3. С. 1055–1061.
Лютый А. А. Языккарты. М. : Знание, 1981. 48 с. : ил., карт.
Селяков В. А. Картографические изображения как промышленный образец. URL: http://troy.ru/ article. php? article= 581(дата звернення: 24.01.2018).
Скалабан И.А. Социальное картирование как метод анализа социально-территориального про-странства // Журнал исследований социальной политики. 2012. Т. 10. № 1. С. 61–78.
Словарь. URL : http://psihotesti.ru/gloss/tag/kognitivnaya_karta/ (дата звернення: 1.02.2018).
Социология города. URL: www.bmstu.ru/ps/~EGavrilina/fileman/.../Социология%20города/kurs_ lekzij.doc (дата звернення: 21.01.2018).
Языккарты. URL :http://www.mobigeo.ru/yazyk-karty.html (дата звернення: 4.02.2018).
Kopiyevska O. (2017). Cultural Practices and Applied Cultural Studies: IssuesofTheirInterconnection. // Ві-
сник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. №4. С. 67-72.
Tolman E.C. Cognitivemapsinratsandmen // PsychologicalReview. 1948. Vol. 55. Р. 189–208.
Berlant, A. M. (1986). The Image of Space: Map and Information. Moscow: Thought [in Russian].
DidukhYa. P. &Yakushenko, D. M. &Fitsailo, T.V. (2009). Ecological Mapping of Shatsk National Natural
Park: Estimation of the Method. NaukovyivisnykVolyn. nats un-tuLesiaUkrainka, Geographichninauky, 1, 110-115 [in Ukrainian].
Dubina, D. V. &Ustimenko, P. M. (2007). Map of Vegetation of the Protected Area "Valley of daffodils" (Transcarpathian region). UkrainskiyBotanichnyi Journal, 64, 4, 553-564 [in Ukrainian].
Yesipovich, K. (2013). The Phenomenon of Cognitive Mapping in the Modern Linguistic Paradigm. Studialinguistica, 7, 254-257 [in Ukrainian].
Zimniya, I. A. (2001). Lingo Psychology of Speech Activity. Moscow: MPSI; Voronezh: NGO MODEC [in
Russian].
Mapping in the Learning Process. Retrieved from: http: //articlekz.com/article/6493 [in Russian].
Kuznetsova, E. Yu. (2016). Visual Languages of Mapping: the Evolution of the Graphic Image and its State in the Epoch of Electronic Communication. Molodsha scholar, 3, 1055-1061 [in Russian].
Lutyi, A. A. (1981). The Language of a Map. Moscow: Knowledge [in Russian].
Selyakov, V. A. (n.d.) Cartographic Images as an Industrial Model. Retrieved from http://troy.ru/article.php?article=581 [in Russian].
Scalaban, I. A. (2012). Social Mapping as a Method of Analyzing the Socio-Territorial Space. Journal issledovaniasocialnoipolitiki, 10, 1, 61-78 [in Russian].
Dictionary. Retrieved from: http://psihotesti.ru/gloss/tag/kognitivnaya_karta/[in Russian].
Sociology of the city. Retrieved from www.bmstu.ru/ps/~EGavrilina/fileman/.../Sociology%20gorod/ kurs_lekzij.doc [in Russian].
Language of Map. Retrieved from http://www.mobigeo.ru/yazyk-karty.html[in Russian].
Kopiyevska, O. (2017). Cultural Practices and Applied Cultural Studies: Issues of Their Interconnection. VisnykNacionalnoiakademiikerivnykhkadrivkulturyimystectv, 4, 67-72 [in English].
Tolman, E. C. (1948). Cognitivemapsinratsandmen. PsychologicalReview, 55, 189–208 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
