РЕМІНІСЦЕНЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ХУДОЖНЬОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ БІБЛІЙНИХ ОБРАЗІВ ТА СЮЖЕТІВ У ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ МИТЦІВ: кінець ХХ – початок ХХІ ст.
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.160510Ключові слова:
ремінісценція, сучасне українське мистецтво, християнська тематика, постмодернізм, іконописний канон.Анотація
Мета роботи. У статті висвітлено роль ремінісценції як однієї з мистецьких стратегій, що найбільш поши-рена серед сучасних українських майстрів у роботі із християнською тематикою. Методологія дослідження спи-рається на системний підхід, на базі якого використані іконографічний, компаративний та формальний методи. Наукова новизна. На прикладі робіт українських митців 1990-х – 2010-х рр. з Харкова, Львова, Луцька вперше проаналізовано специфіку взаємодії ремінісценції із традиціями християнського церковного мистецтва, зокрема православним іконописним каноном. Висновки. У творах простежуються посилання на конкретні сюжети, поши-рені в церковному живописі (як православному, так і католицькому). Втім, вони є не реплікацією спадку українсь-кого або західного церковного мистецтва, це діалог із ним, спроба виявити його неперебутні риси , зрозумілі гля-дачам різних поколінь. Завдяки можливості інтерпретації матеріалу на різних рівнях (сюжетному, стилістичному, технічному) ремінісценції дають змогу митцям глибше осягнути православний іконописний канон, адже саме дис-танція, яка створюється через художнє осмислення, виявляє його знакову природу.
Посилання
Багдасарова И. Термин "реминисценция" в искусствознании (теория вопроса) / И. Багдасарова // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. – 2011. – № 130. – С. 205-2013.
Бельтин Х. Образ и культ. История образа до эпохи искусства / Х. Бельтинг. – М.: Directmedia, 2013. – 540 с.
Гадамер Г. Актуальность прекрасного / Г. Гадамер. – М. : Искусство, 1991. – 367 с.
Герасимчук Л. Хатня ікона в українській цивілізації [Електронний ресурс]: веб-сайт спільности блогів про культуру "Сумно". – 2009. – Режим доступу: http://lesherasymchuk.sumno.com/article/hatnya-ikona-v-ukrajinskij-tsyvilizatsiji.
Дамаскин И. Три слова в защиту иконопочитания / Иоанн Дамаскин; пер. с греч. А. Бронзова; ред. В. Крохи. – СПб.: Азбука-классика, 2001. – 192 с.
Жирмунский В. Теория литературы. Поэтика. Стилистика / В. Жирмунской. – М.: Наука. Ленинградс-кое отделение, 1977. – 407 с.
Колпакова Г. Искусство Византии. Поздний период 1204–1453 гг. / Г.С. Колпакова. – СПб.:Азбука-
классика, 2004. – 320 с.
Петро Бевза потриптихує [Електронний ресурс]: веб-сайт інформаційного агенства "Нація". – Режим
доступу: http://nacija.info/?article=2845 (3 квітня 2013). – Назва з екрану.
Припачкин И. Иконография Господа Иисуса Христа / И.А.Припачкин. – М: Паломникъ, 2001. – 224 с.
Рудакевич І. Symbolum Sacrum: у пошуках Божого образу / Іванка Рудакевич // Суботня пошта. – 2009. – №124. – С. 8.
Тарковский А. Слово об Апокалипсисе / А. Тарковский // Искусство кино. – 1989. – № 2. – С. 97–98.
Флоренский П. Иконостас / Павел Флоренский. – СПб. : "Общество памяти игумении Таисии", 2006. – 192 с.
Scherpe K. Dramatization and De-dramatization of the End: The Apocalyptic Consciousness of Modernity and Postmodernity / K. Scherpe // Cultural Critique. —1986-1987. – № 5. – pp. 95-129.
Bagdasarova, I. (2011). Term ‘reminiscence’ in art history (theory of the question). News of the State pedadogic university named after A. Gertsen (Vol. 133), (pp. 205-2013). Saint-Petersburg: State pedadogic university named after A. Gertsen [in Russian].
Belting, Kh. (2013). Likeness and Presence: A History of the Image before the Era of Art. Moscow: Directmedia [in Russian].
Gadamer, G. (1991). The Actuality of the Beautiful. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
Herasymchuk, L. (2009). Home icon in the Ukrainian civilization. Retrived from Community of culture blogs Sumno website: http://lesherasymchuk.sumno.com/article/hatnya-ikona-v-ukrajinskij-tsyvilizatsiji [in Ukrainian].
John of Damascus (2001). Three Treatises on the Divine Images. Saint-Petersbug.: Azbuka-klassika [in Russian].
Zhirmunskiy, V (1977). Literature Theory. Poetics. Stylistics. Moscow: Nauka [in Russian].
Kolpakova, G. (2004). Byzantine Art. Late period 1204–1453. Saint-Petersbug.: Azbuka-klassika [in Russian].
Petrov Bevza will make a triptych. (2013). Retrived from Natsiia informational agency website: http://nacija.info/?article=2845 [in Ukrainian].
Pripachkin, I. (2001). Iconography of Jesus Christ. Moscow: Palomnik. [in Russian].
Rudakevych, I. (2009). Symbolum Sacrum: in search of the God’s image. Subotnia poshta, 124, p. 8 [in Ukrainian].
Tarkovskiy, A. (1989). The Word about Apocalypses. Iskusstvo kino [Cinema art], 2, pp. 97–98 [in Russian].
Florenskiy, P. (2006). Iconostasis. Saint-Peterburg: Obshchestvo pamyati igumenii Taisii [in Russian].
Scherpe, K. (1986-1987). Dramatization and De-dramatization of the End: The Apocalyptic Consciousness of Modernity and Postmodernity. Cultural Critique, (Vol. 5), (pp. 95–129). Minneapolis: University of Minnesota Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
