РЕМІНІСЦЕНЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ХУДОЖНЬОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ БІБЛІЙНИХ ОБРАЗІВ ТА СЮЖЕТІВ У ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ МИТЦІВ: кінець ХХ – початок ХХІ ст.
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.160510Ключові слова:
ремінісценція, сучасне українське мистецтво, християнська тематика, постмодернізм, іконописний канон.Анотація
Мета роботи. У статті висвітлено роль ремінісценції як однієї з мистецьких стратегій, що найбільш поши-рена серед сучасних українських майстрів у роботі із християнською тематикою. Методологія дослідження спи-рається на системний підхід, на базі якого використані іконографічний, компаративний та формальний методи. Наукова новизна. На прикладі робіт українських митців 1990-х – 2010-х рр. з Харкова, Львова, Луцька вперше проаналізовано специфіку взаємодії ремінісценції із традиціями християнського церковного мистецтва, зокрема православним іконописним каноном. Висновки. У творах простежуються посилання на конкретні сюжети, поши-рені в церковному живописі (як православному, так і католицькому). Втім, вони є не реплікацією спадку українсь-кого або західного церковного мистецтва, це діалог із ним, спроба виявити його неперебутні риси , зрозумілі гля-дачам різних поколінь. Завдяки можливості інтерпретації матеріалу на різних рівнях (сюжетному, стилістичному, технічному) ремінісценції дають змогу митцям глибше осягнути православний іконописний канон, адже саме дис-танція, яка створюється через художнє осмислення, виявляє його знакову природу.
Посилання
Багдасарова И. Термин "реминисценция" в искусствознании (теория вопроса) / И. Багдасарова // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. – 2011. – № 130. – С. 205-2013.
Бельтин Х. Образ и культ. История образа до эпохи искусства / Х. Бельтинг. – М.: Directmedia, 2013. – 540 с.
Гадамер Г. Актуальность прекрасного / Г. Гадамер. – М. : Искусство, 1991. – 367 с.
Герасимчук Л. Хатня ікона в українській цивілізації [Електронний ресурс]: веб-сайт спільности блогів про культуру "Сумно". – 2009. – Режим доступу: http://lesherasymchuk.sumno.com/article/hatnya-ikona-v-ukrajinskij-tsyvilizatsiji.
Дамаскин И. Три слова в защиту иконопочитания / Иоанн Дамаскин; пер. с греч. А. Бронзова; ред. В. Крохи. – СПб.: Азбука-классика, 2001. – 192 с.
Жирмунский В. Теория литературы. Поэтика. Стилистика / В. Жирмунской. – М.: Наука. Ленинградс-кое отделение, 1977. – 407 с.
Колпакова Г. Искусство Византии. Поздний период 1204–1453 гг. / Г.С. Колпакова. – СПб.:Азбука-
классика, 2004. – 320 с.
Петро Бевза потриптихує [Електронний ресурс]: веб-сайт інформаційного агенства "Нація". – Режим
доступу: http://nacija.info/?article=2845 (3 квітня 2013). – Назва з екрану.
Припачкин И. Иконография Господа Иисуса Христа / И.А.Припачкин. – М: Паломникъ, 2001. – 224 с.
Рудакевич І. Symbolum Sacrum: у пошуках Божого образу / Іванка Рудакевич // Суботня пошта. – 2009. – №124. – С. 8.
Тарковский А. Слово об Апокалипсисе / А. Тарковский // Искусство кино. – 1989. – № 2. – С. 97–98.
Флоренский П. Иконостас / Павел Флоренский. – СПб. : "Общество памяти игумении Таисии", 2006. – 192 с.
Scherpe K. Dramatization and De-dramatization of the End: The Apocalyptic Consciousness of Modernity and Postmodernity / K. Scherpe // Cultural Critique. —1986-1987. – № 5. – pp. 95-129.
Bagdasarova, I. (2011). Term ‘reminiscence’ in art history (theory of the question). News of the State pedadogic university named after A. Gertsen (Vol. 133), (pp. 205-2013). Saint-Petersburg: State pedadogic university named after A. Gertsen [in Russian].
Belting, Kh. (2013). Likeness and Presence: A History of the Image before the Era of Art. Moscow: Directmedia [in Russian].
Gadamer, G. (1991). The Actuality of the Beautiful. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
Herasymchuk, L. (2009). Home icon in the Ukrainian civilization. Retrived from Community of culture blogs Sumno website: http://lesherasymchuk.sumno.com/article/hatnya-ikona-v-ukrajinskij-tsyvilizatsiji [in Ukrainian].
John of Damascus (2001). Three Treatises on the Divine Images. Saint-Petersbug.: Azbuka-klassika [in Russian].
Zhirmunskiy, V (1977). Literature Theory. Poetics. Stylistics. Moscow: Nauka [in Russian].
Kolpakova, G. (2004). Byzantine Art. Late period 1204–1453. Saint-Petersbug.: Azbuka-klassika [in Russian].
Petrov Bevza will make a triptych. (2013). Retrived from Natsiia informational agency website: http://nacija.info/?article=2845 [in Ukrainian].
Pripachkin, I. (2001). Iconography of Jesus Christ. Moscow: Palomnik. [in Russian].
Rudakevych, I. (2009). Symbolum Sacrum: in search of the God’s image. Subotnia poshta, 124, p. 8 [in Ukrainian].
Tarkovskiy, A. (1989). The Word about Apocalypses. Iskusstvo kino [Cinema art], 2, pp. 97–98 [in Russian].
Florenskiy, P. (2006). Iconostasis. Saint-Peterburg: Obshchestvo pamyati igumenii Taisii [in Russian].
Scherpe, K. (1986-1987). Dramatization and De-dramatization of the End: The Apocalyptic Consciousness of Modernity and Postmodernity. Cultural Critique, (Vol. 5), (pp. 95–129). Minneapolis: University of Minnesota Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
