Стилістика символізму в композиторсько-виконавській діяльності: кінець ХVIII – початок ХІХ століття
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.160511Ключові слова:
символізм, романтизм, імпресіонізм, композиторсько-виконавська діяльністьАнотація
Мета дослідження. Дослідження присвячене розкриттю ролі та виявленню стилістичних особливостей прояву символізму в контексті культурно-мистецьких тенденцій межі XVIII-XIX століть у сфері композиторсько-виконавської діяльності. Методологічною основою дослідження виступають позиції інтонаційного підходу школи Б. Асаф 'єва, продовжені розробками польських музикознавців (Р. Інгардена, 3. Лісса та ін.), а також німецького музикознавства (Д.Кемпер, X. Штегер та ін.), які органічно поєднали цю стилістичну позицію з предсимволістськими тенденціями. Відповідно, залучені праці, які висвітлюють методологію символізму в її музично-інструментальному прояві (Ж.Кассу). Наукова новизна полягає в тому, що виокремлені стилістичні особливості та роль предсимво-лічних і власне символічних показників у інструментально-фортепіанній специфіці їх переломлення у сфері ком-позиторсько-виконавської діяльності на рубежі XVIII-XIX століть. Висновки. Предсимволістські риси раннього романтизму визначають жанрові уподобання у мистецтві в цілому та в музиці в першу чергу, а саме: відображен-ня ознак церковного символізму в мистецтві, що формувалося у руслі "кельтоманії" кінця XVIII – початку XIX ст. і висунуло ноктюрн як образ, що поєднував друїстичний культ Місяця і раннього християнського псалмоспіву; інте-рес до тем-знаків, жанрів -знаків, у числі яких жанрові типології прелюдії-етюду (відобразили у романтичній версії естетичного "вознесіння" того, що у прийнятій поза романтизмом естетичній класифікації трактувалося як буден-не, непомітне); німецький бідермаєр, з його тяжінням до втілення "ампіру у камерності" (провокував пошуки худо-жнього монументалізму в "малих" жанрах типу прелюдії-етюду-ноктюрну та ін.).
Посилання
Андросова Д. Мінімалізм в музиці: напрямок і принцип мислення: автореф. .. .канд. мистец. Київ, 2005.17 с.
Асафьев Б. Музикальная форма как процесс. Ленинград: ГМИ, 1963. 375 c.
3. Ботвінова Д . Образний стрій та музична інтонація вокальних циклів Ф.Шуберта, Р. Шумана, Р. Ваг-нера, Г. Малера: автореф. дис. ...канд. мистецтв. Київ, 2001. 16 с.
Кассу Ж. Энциклопедия символизма. Москва: Республика, 1999. 412 с.
Концевич И. Стяжание Духа Святого. Киев, 1990. 52 с.
Уилсон-Диксон Э. История Христианской музыки. Ч. І-ІV. СПб.: Мирт, 2003. 416 с.
Языческие божества Западной Европы. Энциклопедия. Редакция и предисловие К. Королёва. Москва: ЭКСМО, 2005. 797 с.
Götz F. Die Zauberflöte in der Inszenierung Walter Felsensteins an der Komischen Oper Berlin 1954. Berlin: Henschelverlag, 1958. 212 s.
Pütz A. Von Wagner zu Skrjabin. Kassel: Bosse Verlag, 1995. S. 237.
Androsova D. Minimalizm v muzytsi: napryamok i pryntsyp myslennya. Avtoref. .. .kand. mystets. Kyyiv, 2005.17 s.
Asafiev B. Muzykal'naya forma kak protsess. Lenynhrad: HMY, 1963. 375 c.
Botvinova D. Obraznyy striy ta muzychna intonatsiya vokalnykh tsykliv F. Shuberta, R. Shumana, R. Vahnera, H. Malera: Avtoref. dys. ...kand. mystetstv. Kyyiv, 2001. 16 s.
Kassu Zh. Entsyklopedyya symvolyzma. Moskva: Respublyka, 1999. 412 s.
Kontsevych Y. Styazhanye Dukha Svyatoho. Kyev, 1990. 52 s.
Uylson-Dykson E. Ystoryya Khrystyanskoy muziky. Ch. I-IV. SPb.: Myrt, 2003. 416 s.
Yazicheskye bozhestva Zapadnoy Evropi. Entsyklopedyya. Redaktsyya y predyslovye K. Korolova. Moskva: EKSMO, 2005. 797 s.
Götz F. Die Zauberflöte in der Inszenierung Walter Felsensteins an der Komischen Oper Berlin 1954. Berlin: Henschelverlag, 1958. 212 s.
Pütz A. Von Wagner zu Skrjabin. Kassel: Bosse Verlag, 1995. S. 237.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.