Стилістика символізму в композиторсько-виконавській діяльності: кінець ХVIII – початок ХІХ століття
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.160511Ключові слова:
символізм, романтизм, імпресіонізм, композиторсько-виконавська діяльністьАнотація
Мета дослідження. Дослідження присвячене розкриттю ролі та виявленню стилістичних особливостей прояву символізму в контексті культурно-мистецьких тенденцій межі XVIII-XIX століть у сфері композиторсько-виконавської діяльності. Методологічною основою дослідження виступають позиції інтонаційного підходу школи Б. Асаф 'єва, продовжені розробками польських музикознавців (Р. Інгардена, 3. Лісса та ін.), а також німецького музикознавства (Д.Кемпер, X. Штегер та ін.), які органічно поєднали цю стилістичну позицію з предсимволістськими тенденціями. Відповідно, залучені праці, які висвітлюють методологію символізму в її музично-інструментальному прояві (Ж.Кассу). Наукова новизна полягає в тому, що виокремлені стилістичні особливості та роль предсимво-лічних і власне символічних показників у інструментально-фортепіанній специфіці їх переломлення у сфері ком-позиторсько-виконавської діяльності на рубежі XVIII-XIX століть. Висновки. Предсимволістські риси раннього романтизму визначають жанрові уподобання у мистецтві в цілому та в музиці в першу чергу, а саме: відображен-ня ознак церковного символізму в мистецтві, що формувалося у руслі "кельтоманії" кінця XVIII – початку XIX ст. і висунуло ноктюрн як образ, що поєднував друїстичний культ Місяця і раннього християнського псалмоспіву; інте-рес до тем-знаків, жанрів -знаків, у числі яких жанрові типології прелюдії-етюду (відобразили у романтичній версії естетичного "вознесіння" того, що у прийнятій поза романтизмом естетичній класифікації трактувалося як буден-не, непомітне); німецький бідермаєр, з його тяжінням до втілення "ампіру у камерності" (провокував пошуки худо-жнього монументалізму в "малих" жанрах типу прелюдії-етюду-ноктюрну та ін.).
Посилання
Андросова Д. Мінімалізм в музиці: напрямок і принцип мислення: автореф. .. .канд. мистец. Київ, 2005.17 с.
Асафьев Б. Музикальная форма как процесс. Ленинград: ГМИ, 1963. 375 c.
3. Ботвінова Д . Образний стрій та музична інтонація вокальних циклів Ф.Шуберта, Р. Шумана, Р. Ваг-нера, Г. Малера: автореф. дис. ...канд. мистецтв. Київ, 2001. 16 с.
Кассу Ж. Энциклопедия символизма. Москва: Республика, 1999. 412 с.
Концевич И. Стяжание Духа Святого. Киев, 1990. 52 с.
Уилсон-Диксон Э. История Христианской музыки. Ч. І-ІV. СПб.: Мирт, 2003. 416 с.
Языческие божества Западной Европы. Энциклопедия. Редакция и предисловие К. Королёва. Москва: ЭКСМО, 2005. 797 с.
Götz F. Die Zauberflöte in der Inszenierung Walter Felsensteins an der Komischen Oper Berlin 1954. Berlin: Henschelverlag, 1958. 212 s.
Pütz A. Von Wagner zu Skrjabin. Kassel: Bosse Verlag, 1995. S. 237.
Androsova D. Minimalizm v muzytsi: napryamok i pryntsyp myslennya. Avtoref. .. .kand. mystets. Kyyiv, 2005.17 s.
Asafiev B. Muzykal'naya forma kak protsess. Lenynhrad: HMY, 1963. 375 c.
Botvinova D. Obraznyy striy ta muzychna intonatsiya vokalnykh tsykliv F. Shuberta, R. Shumana, R. Vahnera, H. Malera: Avtoref. dys. ...kand. mystetstv. Kyyiv, 2001. 16 s.
Kassu Zh. Entsyklopedyya symvolyzma. Moskva: Respublyka, 1999. 412 s.
Kontsevych Y. Styazhanye Dukha Svyatoho. Kyev, 1990. 52 s.
Uylson-Dykson E. Ystoryya Khrystyanskoy muziky. Ch. I-IV. SPb.: Myrt, 2003. 416 s.
Yazicheskye bozhestva Zapadnoy Evropi. Entsyklopedyya. Redaktsyya y predyslovye K. Korolova. Moskva: EKSMO, 2005. 797 s.
Götz F. Die Zauberflöte in der Inszenierung Walter Felsensteins an der Komischen Oper Berlin 1954. Berlin: Henschelverlag, 1958. 212 s.
Pütz A. Von Wagner zu Skrjabin. Kassel: Bosse Verlag, 1995. S. 237.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.