КРИТИКА І ПЕРЕВІРКИ ТЕОРІЇ ЕКОМУЗЕЮ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.166909Ключові слова:
екомузей, нова музеологія, соціокультурне призначення музею, інституційна специфіка музею, інституційна критика музею, громада і музей, музей як соціокультурний інститут, Квебекська декларація, музейна неоманіяАнотація
Мета статті. Виявити суперечності між теорією екомузею (ширше, «нової музеології») як соціокультурного інституту та непередбачуваними наслідками впровадження цієї теорії у життя. Методологія. Критицизм К.Поппера, ситуаційний аналіз. Наукова новизна. Теорії екомузею та «нової музеології» не є інноваційними й універсальними. Ще у 1980-х рр. вони не пройшли перевірки практикою. Теорії екомузею та «нової музеології» застаріли майже одразу із їхньою появою. Висновки. В ході дослідження було виявлені такі суперечності. Перш за все, ці теорії передбачають наявність ідеальної громади, укоріненої у певному середовищі. На сьогодні таких громад стає все менше. По-друге, екомузей базується на сильних особистих зв’язках всередині громади. На сучасному етапі перехід до «абстрактного суспільства» посилюється, більшого значення набувають слабкі, випадкові зв’язки. Таким чином, екомузеї можуть виступати не як фактор модернізації, а як чинник демодернізації. Незважаючи на виявлені суперечності між теорією й практикою «нової музеології», екомузеї залишаються фактом повсякденного життя. Це означає, що теорія екомузею хоч і не стала універсальною, проте деякі її елементи відповідають дійсності, породжуючи нову суспільну ситуацію. У зв’язку з цим перспективним напрямом подальших досліджень може бути спростування теорії екомузею («нової музеології»), яке дозволить з’ясувати, чому вона не змінила докорінно теорію музею як соціокультурного інституту.
Посилання
Ecomuseum // Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Ecomuseum (date of appeal: 30.09.18).
Museum. Экомузеи: Ежеквартальный журнал ЮНЕСКО 1985. № 148.66 с.
Sola T. How ecomuseums have changed our jobs (half a century of experience) // Academia. URL: https://www.academia.edu/37696758/How_ecomuseums_have_changed_our_jobs_half_a_century_of_experience (date of appeal: 30.09.18).
Варин де Ю. Термин и его значение. Museum. Экомузеи. 1985. № 148. С. 5.
Квебекская декларация. Museum. Экомузеи. 1985. № 148. С. 21.
Конаре А.У. Программа экомузея Сахеля. Museum. Экомузеи. 1985. № 148. С. 50–56.
Кох Р. Суперсвязи. Klex.ru – архив книг. URL: http://www.klex.ru/c7o (дата звернення: 30.09.18).
Крус-Раимрес А. «Музей родного края»: извращение идеи. Museum. Экомузеи. 1985. № 148. С. 62–63.
Куклинова И.А. Новая музеология в трудах современных исследователей. Российское музееведение. URL: http://museumstudy.ru/wp-content/uploads/2017/11/Kuklinova.pdf (дата звернення: 30.09.18).
Маньковська Р.В. Музейна справа в Україні: теоретичні, практичні та антропологічні виміри історичного досвіду (1920-і рр. – початок ХХІ ст.) Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет. URL: https://phdpu.edu.ua/images/%D0%A0%D0%90%D0%94%D0%90%20%D0%94%2027.053.01/01122017/%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81_%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86i%D1%8F.pdf (дата звернення: 30.09.18).
Мейран П. Новая музеология. Museum. Экомузеи. 1984. № 148. С. 20–21.
Патнем Р. Гра в кеглі наодинці: занепад соціального капіталу Америки. Незалежний культурологічний часопис «Ї». URL: http://www.ji.lviv.ua/n21texts/putnem.htm.
Патнем Р. Чтобы демократия сработала. Гражданские традиции в современной Италии. М., 1996. 288 с.
Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Т.1. К., 1994. 447 с.
Ривьер Ж. А. Эволюционное определение экомузея. Museum. Экомузеи. 1985. № 148. С. 2–3.
Талеб, Н.Н. Антихрупкость. Как извлечь выгоду из хаоса [Электронный ресурс]. М., 2014. Файл (.rtf).
Хадсон К. Влиятельные музеи. Новосибирск, 2001. 194 с.
Шола Т. Вечность здесь больше не живет. Толковый словарь музейных грехов. Тула, 2013. 357 с.
Экомузеи. Российская музейная энциклопедия. URL: http://www.museum.ru/rme/sci_eco.asp (дата обращения: 30.09.18).
Юбер Ф. Экомузеи во Франции: противоречия и несоответствия. Museum. Экомузеи. 1985. № 148. С. 6-10.
Яковець І.О. Сучасний художній музей як мистецький патерн: сутність, функціонування, розвиток. Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. URL: https://www.nakkkim.edu.ua/images/Special-Science-Council/Materialy-Dysertaciy/2018-Yakovets/DISS-YAKOVETS.pdf (дата звернення: 30.09.18).
Ecomuseum. Wikipedia. Retrieved from: https://en.wikipedia.org/wiki/Ecomuseum [in English].
Museum (1984). Ekomuzei: Ezhekvartal'nyj zhurnal JUNESKO. № 148 [in Russian]
Sola, T. How ecomuseums have changed our jobs (half a century of experience). Retrieved from: https://www.academia.edu/37696758/How_ecomuseums_have_changed_our_jobs_half_a_century_of_experience [in English]
Varin de, H. (1985). Termin i ego znachenie. Museum. № 148, p. 5 [in Russian]
Kvebekskaja deklaracija. (1985). Museum. № 148 [in Russian]
Konare, А.U. (1985). Programma ekomuzeja Sahelja. Museum. № 148, pp. 50–56 [in Russian]
Koch, R. Supersvjazi [Superconnets]. Retrieved from: http://www.klex.ru/c7o [in Russian]
Cruz-Ramirez, A. (1985). «Muzej rodnogo kraja»: izvrashhenie idei. Museum. № 148, pp. 62–63[in Russian]
Kuklinova, I.A. Novaja muzeologija v trudah sovremennyh issledovatelej. Retrieved from: http://museumstudy.ru/wp-content/uploads/2017/11/Kuklinova.pdf [in Russian]
Mankovska, R.V. Muzeina sprava v Ukraini: teoretychni, praktychni ta antropolohichni vymiry istorychnoho dosvidu (1920-i rr. – pochatok ХХІ st.). Retrieved from: https://phdpu.edu.ua/images/%D0%A0%D0%90%D0%94%D0%90%20%D0%94%2027.053.01/01122017/%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81_%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86i%D1%8F.pdf [in Ukrainian]
Meyran, P. (1984). Novaja muzeologija. Museum. 1984. № 148, pp. 20–21 [in Russian]
Putnam, R. Hra v kehli naodyntsi: zanepad sotsialnoho kapitalu Ameryky [Bowling Alone. The Declinee of social capital in America]. Retrieved from: http://www.ji.lviv.ua/n21texts/putnem.htm [in Ukrainian]
Putnam, R. (1996). Chtoby demokratija srabotala. Grazhdanskie tradicii v sovremennoj Italii [Making Democracy Work: Civic Traditions in Modern Italy]. Moscow [in Russian]
Popper, K. (1994). Vidkryte suspil`stvo ta jogo vorogy [Open society and its enemies]. Vol. 1. Kyiv [in Ukrainian]
Rivière, G.H. (1985). Evoljucionnoe opredelenie ekomuzeja. Museum. № 148, pp. 2–3 [in Russian]
Taleb, N.N. (2014). Antifragile: Things that Gain from Disorder. Retrieved from offline resource (.rtf) [in Russian]
Hudson, K. (2001). Museums of influence. Novosibirsk [in Russian]
Shola, T. (2013).Vechnost' zdes' bol'she ne zhivet. Tolkovyj slovar' muzejnyh grehov [Eternity does not live here anymore – a glossary of museum sins]. Tula [in Russian]
Ekomuzei. Retrieved from: http://www.museum.ru/rme/sci_eco.asp [in Russian]
Hubert, F. (1985). Еkomuzei vo Francii: protivorechija i nesootvetstvija. Museum. № 148, pp. 6-10 [in Russian]
Yakovets, I.O. Suchasnyi khudozhnii muzei yak mystetskyi patern: sutnist, funktsionuvannia, rozvytok. Retrieved from: https://www.nakkkim.edu.ua/images/Special-Science-Council/Materialy-Dysertaciy/2018-Yakovets/DISS-YAKOVETS.pdf [in Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
