Homo parvus mundus est1: уява як інструмент пізнання і творення світу
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.166922Ключові слова:
уява, свідомість, нейроестетика, нейромистецтво, міждисциплінарні дослідженняАнотація
Мета дослідження полягає у виявленні сутності поняття уяви як інструменту пізнання і творення світу. Методи дослідження. Вибір дослідницьких стратегій у розкритті мети дослідження визначив застосування системного та комплексного підходів, а також порівняльного і евристичного методів, зумовлених активним розвитком суміжних наукових дисциплін. В цьому контексті використовуємо також прогностичний аспект дослідження, що передбачає формування нових ціннісних моделей і символів, що відображають культурно-мистецькі форми сучасної цивілізації. Використання вказаних методів дослідження сприяло отриманню власних теоретичних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці і розробці актуальної теми, яка в науковому вимірі не отримала всебічного й об’єктивного висвітлення та досліджується вперше. Обґрунтовано ідею, яка полягає у тому, що результати осмислення сутності уяви можуть слугувати важливою складовою у дослідженні сучасних культурно-мистецьких здобутків, а також у пізнанні граней людської свідомості, зосереджених в ділянці нейронаукових відкриттів сьогодення. Висновки. Розвиток культури людства задемонстрував різні форми впливу людини на формування світу. Виокремлення уяви як буквального інструментарією в цьому процесі визначає здатність змінювати світ. Заакцентовано, що саме уява найповніше відображає внутрішні механізми людського мозку, що активують діяльність людини, спрямовану на пізнання і творення світу.
Посилання
Кові C. Восьма звичка. Від ефективності до величі. Харків, 2017. 486 c.
Мукерджі С. Ген. Надзвичайна історія. Харків, 2017. 686 с.
Рамачандран В. Мозг рассказывает: Что делает нас людьми. Москва, 2015. 422 с.
Овідій Назон, Публій. Метаморфози / переклад Андрій Содомора. Київ, 1985. 304 с.
Bremer J. Neuroestetyka: czy przyszłość estetyki leży w neuronauce? // Estetyka i Krytyka. Warszawa, 2013. №. 1. P. 9–28.
Chaterjee A. The Aesthetc Brain: How We Eiolied to Desire Beauty and Enjoy Art. Oxford, 2014. 160 p.
Freedberg D, Gallese V. Motion, emotion and empathy in esthetic experience // Trends in Cognitive Science. Phaidon, 2007, № 11. P. 197–202.
Gombrich E. H. Art and Illusion: A Study in the Psychology of Pictorial Representaton. Phaidon, 1977. 444 р.
Karpov V., Syrotynska N. Neuroаrt in the context of creativitу // Вісник Національної академії культури і мистецтва: наук. журнал. Київ: Міленіум, 2018. № 1. С. 21–36.
Kędziora Ł. Niezauważona i rewolucyjna neurohistoria sztuki // Acta Universitatis Nicolai Copernici. Toruń, 2014. S. 223–252.
Mallgrave H. F. The Architect's Brain: Neuroscience, Creatiity, and Architectur. Wilet-Blackwell, 2011. 268 р.
Onians J. European Art: A Neuroarthistory. Yale, 2018.
Onians J. Neuroarthistory: From Aristotle and Pliny to Baxandall and Zeki. Yale, 2007.
Zeki S. Inner Vision: An Exploraton of Art and the Brain. Oxford, 1999. Toruń 2014, s. 223-252.
Kovi, S. (2017). Eighth habit. From efficiency to grandeur. Kharkiv [in Ukrainian].
Мукерджі, С. (2017). Gene. An extraordinary story, Kharkiv [in Ukrainian].
Ramachandran, V. (2015). Brain recounts: What makes us human, Moscow [in Russian].
Ovidij, Nazon, Publij, (1985). Methamorphozy, Кyiv [in Ukrainian].
Bremer, J. (2013). Neuroestetyka: czy przyszłość estetyki leży w neuronauce, Estetyka i Krytyka, № 1, Warszawa, 9–28 [in Polish].
Chaterjee, A. (2014). The Aesthetc Brain: How We Eiolied to Desire Beauty and Enjoy Art, Oxford [in English].
Freedberg, D. Gallese V. Motion, emotion and empathy in esthetic experience // Trends in Cognitive Science, 11, Phaidon, 2007, 197–202 [in English].
Gombrich, E.H. (1977). Art and Illusion: A Study in the Psychology of Pictorial Representaton, Phaidon, 1977, [in English].
Karpov, V., Syrotynska, N. Neuroаrt in the context of creativitу // Bulletin of the National Academy of Culture and Arts, 1, 21 – 36. Kyiv [in English].
Kędziora, Ł. (2014) Niezauważona i rewolucyjna neurohistoria sztuki, sztuki // Acta Universitatis Nicolai Copernici, 45, Toruń, 223–252 [in Polish].
Mallgrave, H.F. (2011). The Architect's Brain: Neuroscience, Creatiity, and Architectur, Wilet-Blackwell [in English].
Onians, J. (2017). European Art: A Neuroarthistory. Yale [in English].
Onians, J. (2007). Neuroarthistory: From Aristotle and Pliny to Baxandall and Zeki, Yale, 2007 [in English].
Zek,i S. (1999). Inner Vision: An Exploraton of Art and the Brain., Oxford [in English]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
