АРХІТЕКТУРНО-ДИЗАЙНЕРСЬКІ ПРОТОСЦЕНІЧІ ФОРМИ ПРОСТОРУ ТРАДИЦІЙНИХ УКРАЇНСЬКИХ ОБРЯДІВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.167186Ключові слова:
традиційний український обряд, протосценічний простір, архітектурно-дизайнерське рішенняАнотація
Мета дослідження – охарактеризувати та типізувати протосценічі форми простору традиційних українських обрядів. Методологічною основою дослідження є системний мистецтвознавчий аналіз. Наукова новизна дослідження полягає у типізації та систематизації форм протосценічного простору традиційних українських обрядів відносно їх архітектурно-дизайнерських характеристик. Висновки. Архітектурно-дизайнерські протосценічі форми простору традиційних українських обрядів взаємозв’язані із змістом обрядових дій. Варіантом протосценічного простору традиційних українських обрядів слугує традиційна українська хата, яку можна трактувати як форму закритого протосценічного простору, оскільки тут відділяються сценічна та глядацька зони, в сценічній зоні простору відбувається дія та разом вони мають відповідне до обставин сюжету художнє оформлення. Інший варіант – відкритий простір сільських вулиць, майданів, цвинтарів, берегів водойм, лісових галявин або ж вигону за селом тощо, де теж передбачався зональний розподіл: локації для виконання обрядових дій та глядацькі місця. Традиційним був статичний та рухомий спосіб дизайнерського оформлення простору флористично-вогняними засобами. Мізансценічно дія відбувалась фронтально, аренно та рухомо у вигляді процесії.
Посилання
Баканурский А. Г. Украинский фольклорный театр: от истоков до народной драмы. Одесса, 1993. 149 с.
Белецкий А. И. Старинный театр в России: Зачатки театра в народном быту и школьном обиходе южной Руси–Украины. Москва, 1923. 103 с.
Бойко-Блохін Ю. Первісні зародки театрального дійства та старовинний театр на Україні. Бойко Ю. Вибране. Heidelberg, 1990. Т. 4. С. 34—51.
Весілля: у 2 кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 1. 455 с.
Весілля: у 2 кн. Київ: Наукова думка, 1970. Кн. 2. 479 с.
Волицька І. В. Театральні елементи в традиційній обрядовості українців Карпат кінця XIX – початку XX ст. Київ, 1992. 138 с.
Волошин І. Джерела народного театру на Україні. Київ, 1960. 225 с.
Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис: у 2 т. Київ: Оберіг, 1991. Т. 1. 456 с.
Курочкін О. В. Новорічні свята українців: традиції і сучасність. Київ, 1978. 190 с.
Курочкін О. Українські новорічні обряди: «Коза» і «Маланка»: (З історії народних масок). Опішне, 1995. 377 с.
Лужницький Г. Л. Історія українського театру. Записки Наукового товариства імені Шевченка. 1961. Т. 121. 58 с.
Матеріали до історії українського театру. Від витоків до початку ХХ століття. Київ, 2016. 280 с.
Проскуряков В. І. Принципи розвитку архітектурної типології українського театру : дис. … д-ра. ар-хітектури. Львів, 2002. 485 с.
Скуратівський В. Русалії. Київ1996. 734 с.
Юдова-Романова, К. В. Середньовічні страти як масове дійство. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. праць. Київ, 2008. Вип. 21. С. 97—106.
The Oxford illustrated history of theatre. Oxford, 2001. 592 p.
Bakanurskij, A. G. (1993). Ukrainian folk theater: from its origins to folk drama. Odessa [in Russian].
Beleckij, A. I. (1923). The ancient theater in Russia: The beginnings of the theater in the folk way of life and school life of southern Rus-Ukraine. Moscow [in Russian].
Bojko-Bloxin, Yu. (1990). The initial germ of theatrical performances and old theater in Ukraine [in Ukrainian].
Wedding (1970a). Kyiv: Naukova Dumka [in Ukrainian].
Wedding (1970b). Kyiv: Naukova Dumka [in Ukrainian].
Voly’cz’ka, I. V. (1992). Theatrical elements in traditional rituals Ukrainian Carpathians late XIX- early XX century. Kyiv: Naukova Dumka [in Ukrainian].
Voloshy’n, I. (1960). Sources of folk theater in Ukraine. Kyiv: Derzhavne vy’davny’cztvo obrazotvorchogo my’stecztva i muzy’chnoyi literatury’ URSR [in Ukrainian].
Voropaj, O. (1991). The customs of our people: Ethnographic essay. Kyiv: Oberig [in Ukrainian].
Kurochkin, O. V. (1978). New Year holidays of Ukrainians: traditions and modernity. Kyiv: Naukova Dumka [in Ukrainian].
Kurochkin, O. (1995). Ukrainian New Year’s Rites: “Goat” and “Malanka”: (From the history of folk masks). Opishne: Ukrayins’ke narodoznavstvo [in Ukrainian].
Luzhny’cz’ky’j, G. L. (1961). History of Ukrainian theater. Zapy’sky’ Naukovogo tovary’stva imeni Shevchenka, 121, 58 p. [in Ukrainian].
Materials for the history of Ukrainian theater. From origins to the early twentieth century (2016). Kyiv: IMFE [in Ukrainian].
Proskuryakov, V. I. (2002). Principles of development of the architectural typology of the Ukrainian theater. Doctor’s thesis. Lviv: Ivan Franko National University of Lviv [in Ukrainian].
Skurativs’ky’j, V. (1996). Rusaliyi. Kyiv: Dovira [in Ukrainian].
Yudova-Romanova K. V. (2008) Medieval executions as a mass action. Aktual’ni problemy’ istoriyi, teoriyi ta prakty’ky’ xudozhn’oyi kul’tury’, 21, 97–106 [in Ukrainian].
Brown, J. R. (Ed.) (2001). The Oxford illustrated history of theatre. Oxford: Oxford University Press [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
