КУЛЬТУРА ПОЧАТКУ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ: ДИСКУРС НОВОГО СВІТОВІДЧУТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.175265Ключові слова:
нове світовідчуття, commencement de siècle, культурна домінанта, культура «network», культура павутиння-мережі, «початок» як нове.Анотація
Мета статті – розглянути сутність нового світовідчуття людини початку ХХІ століття, його відображення в сучасних культурних практиках як «культурну домінанту», яка виражає сутність сучасного культурного розвитку, охарактеризувати поняття «початок століття» як початок нового. Методологія дослідження заснована на застосуванні теоретичних методів, передусім аналізу, систематизації й узагальнення концепцій провідних сучасних філософів, культурологів, мистецтвознавців, а також зразків культурно-мистецьких явищ, які репрезентують провідні тенденції її розвитку на початку ХХІ століття. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній актуалізовано питання про вододіл між сучасною культурою, постмодернізмом й історією людства, який не лише розмежовує, а й поєднує їх, наголошено, що проблема зв'язку часів, культур і традицій потребує сучасного зрозуміння, а цей зв'язок часів (межу) має виражатись ключовим поняттям, яке визначають по-різному: пост-постмодернізм (Т. Тернер), транс-постмодернізм (М. Епштейн), пост-тисячоліть (Е. Ганс), псевдомодернізм (А. Кирби), метамодернізм (Т. Вермелен і Р. ван ден Аккер). «Початок століття» актуалізує філософську рефлексію, породжуючи рекурсію як спосіб організації системи, коли вона в окремі моменти свого розвитку може, за відповідними правилами, утворювати (викликати) змінені копії самої себе, взаємодіяти з ними і включати їх у свою структуру. Охарактеризовано сутність «квантовості» як модуля світосприйняття, що припускає множинність світів, у яких усі можливі значення актуалізуються одночасно завдяки іншому, «наявному», що є вже достовірним і очевидним. Висновки: Провідні культурні практики й естетичні сприйняття певного періоду утворюють дискурс, який увиразнює загальні настрої і певний спосіб «діянь» і думок». Оскільки жоден з термінів – пост-постмодернізм, транс-постмодернізм, пост-тисячоліть, псевдомодернізм, метамодернізм – ще не набув загального визнання в науці, вважаємо, що «commencement de siècle» – «початок століття» – найбільш адекватний для пізнання «тектонічних зсувів у культурі.
Посилання
Анісімов А. В. Інформатика. Творчість. Рекурсія. Київ. 1989.
Вермюлен В., ван ден Аккер Р. Заметки о метамодернизме / пер. с англ. А. Есипенко // Metamoden. Журнал о метамодернизме. 2015. 2 декабря URL: http://metamodernizm.ru/notes-on-metamodernism/ (дата обращения: 01.11.2018).
Гуменюк Т. К. Поняття «цілісності» у рефлексії постмодернізму (життя тексту після смерті автора / Актуальні проблеми історії, теорії і практики художньої культури. Зб. наук. Праць. Випуск ХІХ – Київ. – 2007 – с. 9-13
Гуменюк Т. Г. Нове світовідчуття – «Сommencement de siècle» – як феномен культури: світоглядні настанови і художньо-естетичні виміри / Часопис Національної музичної академії імені П. І. Чайковського. 2017. №4. С. 78–98.
Hatcheon Linda. A Poetics of Postmodernism: History, Theory, Fiction. Routledge, 1988.URL: https://www.the-tls.co.uk/articles/public/postmodernism-dead-comes-next/.
Дембер Грег. После постмодернизма: одиннадцать метамодерных методов в искусстве 17 апреля 2018 года. URL: https://medium.com/what-is-metamodern/after-postmodernism-eleven-metamodern-methods-in-the-arts-767f7b646cae
Кехо Джон. Квантовий воин. Сознание будущего. Попурри. М., 2018
Коклен А. Эстетика перед лицом технообразов //Декоративное искусство. – 2002. № 1.–С. 67-70. URL: http://cheloveknauka.com/hudozhestvennyy-obraz-v-dizayn-proektirovanii obektov-kulturno-bytovoy-sredy#ixzz5ickSWcJM.
Лернер Бен . 22:04. М., АСТ:CORPUS, 2015.
Уоллес Д. Ф. Бесконечная шутка. М.: АСТ, 2019.
Anisimov, A. V. (1989). Informatyka. Tvorchist". Rekursiya. Kyyiv [in Ukrainian].
Humenyuk, T. K. (2007). Ponyattya «cilisnosti» u refleksiyi postmodernizmu (zhyttya tekstu pislya smerti avtora. Aktual"ni problemy istoriyi, teoriyi i praktyky xudozhn"oyi kul"tury. Zb. nauk. Prac". Vypusk XIX. Kyyiv, 9-13 [in Ukrainian].
Humenyuk, T. H. (2017). Nove svitovidchuttya – «Sommencement de siècle» – yak fenomen kul"tury: svitohlyadni nastanovy i xudozhn"o-estetychni vymiry / Chasopys Nacional"noyi muzychnoyi akademiyi imeni P. I. Chajkovs"koho, 4, 78–98 [in Ukrainian].
Hatcheon Linda (1988). A Poetics of Postmodernism: History, Theory, Fiction. Routledge,. URL: https://www.the-tls.co.uk/articles/public/postmodernism-dead-comes-next/. [in English].
Dember Greg. Posle postmodernizma: odinnadcat' metamodernyh metodov v iskusstve 17 aprelja 2018 goda. URL: https://medium.com/what-is-metamodern/after-postmodernism-eleven-metamodern-methods-in-the-arts-767f7b646cae. [in Russian].
Keho Dzhon (2018). Kvantovij voin. Soznanie budushhego. Popurri. M.,
Koklen A. Jestetika pered licom tehnoobrazov. Dekorativnoe iskusstvo. 2002. №1, 67-70. URL: http://cheloveknauka.com/hudozhestvennyy-obraz-v-dizayn-proektirovanii obektov-kulturno-bytovoy-sredy#ixzz5ickSWcJM . [in Russian].
Lerner Ben. 22:04. M., AST:CORPUS, 2015. [in Russian].
Uolles D. F. (2019). Beskonechnaja shutka. M.: AST [in Russian].
Vermeulen, T. and van den Akker, R. (2017). Notes on metamodernism. Metamodern. Magazine about metamodernism. [Metamodern. Zhurnal o metamodernizme]. Available at: http://metamodernizm.ru/notes-on-metamodernism/ (accessed: 06.02.2019) [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.