КУЛЬТУРА ПОЧАТКУ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ: ДИСКУРС НОВОГО СВІТОВІДЧУТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.175265Ключові слова:
нове світовідчуття, commencement de siècle, культурна домінанта, культура «network», культура павутиння-мережі, «початок» як нове.Анотація
Мета статті – розглянути сутність нового світовідчуття людини початку ХХІ століття, його відображення в сучасних культурних практиках як «культурну домінанту», яка виражає сутність сучасного культурного розвитку, охарактеризувати поняття «початок століття» як початок нового. Методологія дослідження заснована на застосуванні теоретичних методів, передусім аналізу, систематизації й узагальнення концепцій провідних сучасних філософів, культурологів, мистецтвознавців, а також зразків культурно-мистецьких явищ, які репрезентують провідні тенденції її розвитку на початку ХХІ століття. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній актуалізовано питання про вододіл між сучасною культурою, постмодернізмом й історією людства, який не лише розмежовує, а й поєднує їх, наголошено, що проблема зв'язку часів, культур і традицій потребує сучасного зрозуміння, а цей зв'язок часів (межу) має виражатись ключовим поняттям, яке визначають по-різному: пост-постмодернізм (Т. Тернер), транс-постмодернізм (М. Епштейн), пост-тисячоліть (Е. Ганс), псевдомодернізм (А. Кирби), метамодернізм (Т. Вермелен і Р. ван ден Аккер). «Початок століття» актуалізує філософську рефлексію, породжуючи рекурсію як спосіб організації системи, коли вона в окремі моменти свого розвитку може, за відповідними правилами, утворювати (викликати) змінені копії самої себе, взаємодіяти з ними і включати їх у свою структуру. Охарактеризовано сутність «квантовості» як модуля світосприйняття, що припускає множинність світів, у яких усі можливі значення актуалізуються одночасно завдяки іншому, «наявному», що є вже достовірним і очевидним. Висновки: Провідні культурні практики й естетичні сприйняття певного періоду утворюють дискурс, який увиразнює загальні настрої і певний спосіб «діянь» і думок». Оскільки жоден з термінів – пост-постмодернізм, транс-постмодернізм, пост-тисячоліть, псевдомодернізм, метамодернізм – ще не набув загального визнання в науці, вважаємо, що «commencement de siècle» – «початок століття» – найбільш адекватний для пізнання «тектонічних зсувів у культурі.
Посилання
Анісімов А. В. Інформатика. Творчість. Рекурсія. Київ. 1989.
Вермюлен В., ван ден Аккер Р. Заметки о метамодернизме / пер. с англ. А. Есипенко // Metamoden. Журнал о метамодернизме. 2015. 2 декабря URL: http://metamodernizm.ru/notes-on-metamodernism/ (дата обращения: 01.11.2018).
Гуменюк Т. К. Поняття «цілісності» у рефлексії постмодернізму (життя тексту після смерті автора / Актуальні проблеми історії, теорії і практики художньої культури. Зб. наук. Праць. Випуск ХІХ – Київ. – 2007 – с. 9-13
Гуменюк Т. Г. Нове світовідчуття – «Сommencement de siècle» – як феномен культури: світоглядні настанови і художньо-естетичні виміри / Часопис Національної музичної академії імені П. І. Чайковського. 2017. №4. С. 78–98.
Hatcheon Linda. A Poetics of Postmodernism: History, Theory, Fiction. Routledge, 1988.URL: https://www.the-tls.co.uk/articles/public/postmodernism-dead-comes-next/.
Дембер Грег. После постмодернизма: одиннадцать метамодерных методов в искусстве 17 апреля 2018 года. URL: https://medium.com/what-is-metamodern/after-postmodernism-eleven-metamodern-methods-in-the-arts-767f7b646cae
Кехо Джон. Квантовий воин. Сознание будущего. Попурри. М., 2018
Коклен А. Эстетика перед лицом технообразов //Декоративное искусство. – 2002. № 1.–С. 67-70. URL: http://cheloveknauka.com/hudozhestvennyy-obraz-v-dizayn-proektirovanii obektov-kulturno-bytovoy-sredy#ixzz5ickSWcJM.
Лернер Бен . 22:04. М., АСТ:CORPUS, 2015.
Уоллес Д. Ф. Бесконечная шутка. М.: АСТ, 2019.
Anisimov, A. V. (1989). Informatyka. Tvorchist". Rekursiya. Kyyiv [in Ukrainian].
Humenyuk, T. K. (2007). Ponyattya «cilisnosti» u refleksiyi postmodernizmu (zhyttya tekstu pislya smerti avtora. Aktual"ni problemy istoriyi, teoriyi i praktyky xudozhn"oyi kul"tury. Zb. nauk. Prac". Vypusk XIX. Kyyiv, 9-13 [in Ukrainian].
Humenyuk, T. H. (2017). Nove svitovidchuttya – «Sommencement de siècle» – yak fenomen kul"tury: svitohlyadni nastanovy i xudozhn"o-estetychni vymiry / Chasopys Nacional"noyi muzychnoyi akademiyi imeni P. I. Chajkovs"koho, 4, 78–98 [in Ukrainian].
Hatcheon Linda (1988). A Poetics of Postmodernism: History, Theory, Fiction. Routledge,. URL: https://www.the-tls.co.uk/articles/public/postmodernism-dead-comes-next/. [in English].
Dember Greg. Posle postmodernizma: odinnadcat' metamodernyh metodov v iskusstve 17 aprelja 2018 goda. URL: https://medium.com/what-is-metamodern/after-postmodernism-eleven-metamodern-methods-in-the-arts-767f7b646cae. [in Russian].
Keho Dzhon (2018). Kvantovij voin. Soznanie budushhego. Popurri. M.,
Koklen A. Jestetika pered licom tehnoobrazov. Dekorativnoe iskusstvo. 2002. №1, 67-70. URL: http://cheloveknauka.com/hudozhestvennyy-obraz-v-dizayn-proektirovanii obektov-kulturno-bytovoy-sredy#ixzz5ickSWcJM . [in Russian].
Lerner Ben. 22:04. M., AST:CORPUS, 2015. [in Russian].
Uolles D. F. (2019). Beskonechnaja shutka. M.: AST [in Russian].
Vermeulen, T. and van den Akker, R. (2017). Notes on metamodernism. Metamodern. Magazine about metamodernism. [Metamodern. Zhurnal o metamodernizme]. Available at: http://metamodernizm.ru/notes-on-metamodernism/ (accessed: 06.02.2019) [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.