Синергетика як концепція суспільного розвитку
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.175483Ключові слова:
суспільство, нелінійність, хаос, дисипація, синергетика, точки біфуркації, атрактори, механізми управління інноваційним розвитком.Анотація
Ціль статті - дослідження процесів формування і становлення основних положень синергетики як сучасної концепції самоорганізації та розвитку систем, а також її прикладного значення для суспільства. Методологія дослідження базується на синергетичній парадигмі як міждисциплінарному філософському узагальненні, поясненні різного роду учень і підходів до вивчення та аналізу практично будь-якого явища в природі. Синергетичний підхід до розгляду стану систем управління полягає в тому, щоб уникнути хаотичності, незручності з точки зору деталей системи, що впорядковуються і стабілізуються, і змоделювати перебіг певних загальноєвропейських процесів та зробити прогноз за допомогою методів синергетики і теорії хаосу. Наукова новизна. Результатами дослідження є вивчення і обґрунтування в міждисциплінарному аспекті можливостей застосування синергетичної теорії як сучасної концепції розвитку різних галузей суспільної діяльності, зокрема в управлінні, економіці, соціокультурній сфері. Висновки. Нелінійні процеси неможливо точно спрогнозувати, оскільки їх розвиток здійснюється через випадковість вибору шляху в момент біфуркації. За допомогою синергетики можна вивчити закономірності, які визначають природні кризи в економіці, управлінні, політиці, культурі. Синергетика, як універсальна методика підходу до розкриття сутності та пояснення широкого кола різних явищ дійсності, може широко використовуватися для аналізу та моделювання управлінських ситуацій в усіх сферах суспільного життя.
Посилання
Бранский В.П. Теоретические основания социальной синергетики. Вопросы философии. 2000. №4. С. 112-129.
Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. науч. ред. и сост. А.А. Грицанов. Москва: АСТ, Минск: Харвест, Современный литератор, 2001. 1312 с.
Добронравова І.С. Філософія науки та синергетика освіти. Вища освіта України. 2003. №2(8). С. 7-12.
Євтодюк А.В. Освітні системи: синергетична інтерпретація еволюції. Вища освіта України. 2003. №2(8). С. 31-40.
Капица С.П., Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г. Синергетика и прогнозы будущего. Москва: Едиториал, 2003. 288 с.
Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Законы эволюции и самоорганизации сложных систем. Москва: Наука, 1994. 236 с.
Князева Е.Н. Синергетический вызов культуре. Синергетическая парадигма: многообразие поисков и подходов. Москва, 2000. 69 с.
Князевич А.О. Ринок інновацій в складі інноваційної інфраструктури країни. Маркетинг и менеджмент інновацій. № 3. 2015. С. 129–139.
Князевич А.О. Управління інфраструктурним забезпеченням інноваційного розвитку економіки: моногр. Рівне: Волинські обереги, 2018. 362 с.
Kniazevych A., Kyrylenko V., Golovkova L. Innovation infrastructure of Ukraine: assessment of the effectiveness of the action and ways of improvement. Baltic Journal of Economic Studies. Vol. 4. No. 1 January. 2018. P. 208–218.
Кичкирук Т.В. Вища економічна освіта в концепції синергетичної парадигми нелінійного мислення. Anthropological Measurements of Philosophical Research. 2014. №5. С. 47-55.
Кремінь В.Г., Ільїн В.В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: підруч. Київ: Книга, 2005. 528 с.
Малинецкий Г.Г. От мозга к компьютеру и обратно. Знание – сила. 1994. №9. С. 40-50.
Наконечна О.П. Естетичне як тип духовності: моногр. Рівне. 2002. 202с.
Остапчук О.Є. Можливості синергетики в розбудові інноваційного освітнього простору. Педагогіка та психологія. 2004. №4 (45). С.16-28.
Пригожин И. Философия нестабильности. Комментарий С.П. Курдюмова. Вопросы философии. 1991. № 6. С. 46-51.
Рудий Б. Криза еволюціонізму. Київ: Четверта хвиля, 2003. 116 с.
Синергетике 30 лет. Интервью с профессором Г.Хакеном. Проведено Е.Н. Князевой. Вопросы философии. 2002. № 3. С. 53-61.
Тарасов Л.П. Самоорганізація матерії та дисипативні структури. Завуч. Наша вкладка. 2004. №36(222). С. 2-6.
Філософія : підручник для вищої школи /за заг. ред. В.Г. Кременя, М. І. Горлача. Вид. 3-є, перероб. та доп. Харків: Прапор, 2004. 736 с.
Хакен Г. Информация и самоорганизация. Макроскопический подход к сложным явлениям [пер. с англ.]. 2-ое изд. Москва: КомКнига, 2005. 248 с.
Branskij, V.P. (2000). Theoretical grounds for social synergetics. Questions of philosophy. 4. 112–129. [in Russian].
World Encyclopedia: Philosophy. (2001). Ed. by A.A. Gricanov. Moscow: AST, Minsk: Harvest, Sovremennyj literator. [in Russian].
Dobronravova I.S. (2003). Philosophy of science and synergetics of education. Higher education of Ukraine. 2(8). 7–12. [in Ukrainian].
Emelyanenko L. & Shkoda T. (2016). Integration of science, education and production in synergetic paradigm of public management. MEST Journal, Belgrade, Serbia. 2. 64–76. [in English].
Kapica, S.P., Kurdjumov, S.P. & Malineckij, G.G. (2003). Synergetics and forecasts of the future. Moscow: Editorial. [in Russian].
Knjazeva, E.N. & Kurdjumov, S.P. (1994). Laws of evolution and self-organization of complex systems. Moscow: Nauka. [in Russian].
Knjazeva, E.N. (2000). Synergy challenge to culture. Synergistic paradigm: a variety of searches and approaches. Moscow. [in Russian].
Kniazevych, A.O. (2015). Market of innovations in composition of the innovative infrastructure of country. Marketing and Management of Innovations. 3. 129 – 139. [in Ukrainian].
Kniazevych, A.O. (2018). Management of Infrastructure Provision of Innovative Economic Development. Rivne: Volyns'ki oberehy. [in Ukrainian].
Kniazevych, A., Kyrylenko, V. & Golovkova, L. (2018). Innovation infrastructure of Ukraine: assessment of the effectiveness of the action and ways of improvement. Baltic Journal of Economic Studies. Vol. 4. No. 1. 208–218. [in English].
Kychkyruk, T.V. (2014). Higher economic education in concepts of synergetic paradigm nonlinear thinking. Anthropological Measurements of Philosophical Research. 5. 47–55. [in Ukrainian].
Kremin', V.H. & Il'in, V.V. (2005). Philosophy: thinkers, ideas, concepts. Kyiv: Knyha. [in Ukrainian].
Malynetskyj, H.H. (1994). From brain to computer and back. Knowledge is power. 9. 40–50. [in Russian].
Nakonechna, O.P. (2002). Aesthetic as a type of spirituality. Rivne. [in Ukrainian].
Ostapchuk, O.Ye. (2004). Possibilities of synergetics in the development of innovative educational space. Pedagogy and Psychology. 4 (45). 16–28. [in Ukrainian].
Prigozhin, I. (1991). The philosophy of instability. Questions of philosophy. 6. 46–51. [in Russian].
Rudyj, B. (2003). The crisis of evolutionism. Kyiv: Chetverta khvylia. [in Ukrainian].
Synergetics 30 years. Interview with Professor G. Haken. (2002). Questions of philosophy. By E.N. Knjazeva. 3. 53–61. [in Russian].
Tarasov, L.P. (2004). Self-organization of matter and dissipative structures. Zavuch. Nasha vkladka. 36(222). 2–6. [in Ukrainian].
Philosophy. (2004). Ed. by V.G. Kremen, M.I. Gorlach. Kharkiv: Prapor. [in Ukrainian].
Haken, G. (2005). Information and self-organization. Macroscopic approach to complex phenomena. Moscow: KomKniga. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
