КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР БУКОВИНСЬКОЇ ВЕСІЛЬНОЇ ОБРЯДОВОСТІ

Автор(и)

  • Yulia Rusnak Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет», Україна
  • Natalia Flipchuk Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177455

Ключові слова:

культурний простір, етнолінгвістика, культурний термін, обрядотермін, буковинські говірки

Анотація

Мета дослідження – системно проаналізувати весільну обрядовість Північної Буковини минулого сторіччя з урахуванням шляхів формування обрядової термінології, специфіки її функціонування у просторовому континуумі. Методологія дослідження пов’язана з використанням методів синтезу, аналізу, спостереження над мовними фактами, систематизації, описовим та порівняльно-історичним методами. Наукова новизна полягає в уведенні до наукового обігу поняття культурний простір, який дає змогу висвітлювати мовознавчі проблеми із залученням відомостей гуманітарного циклу. Висновок. Аналіз культурної термінології весільної обрядовості Північної Буковини засвідчує єдиний мовно-образний світ української нації та водночас специфіку цієї частини українського словника. Обрядова назва – це своєрідна пам’ятка духовної культури нації, ключ до знань про його генетичні особливості, психологію та ментальність. Весільна обрядовість реалізує культурні архетипи нації, які зумовлюють дотримання традицій у формі обрядодій. Для багатьох обрядодій характерні елементи імітативної та контагіозної магії.

Біографії авторів

Yulia Rusnak, Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет»

кандидат філологічних наук, доцент кафедри суспільних наук та українознавства

Natalia Flipchuk, Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України

кандидат педагогічних наук,старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу теорії і практики педагогічної освіти  імені І. Зязюна

Посилання

Весілля в селах Горошівці і Чорний Потік Заставнівського району Чернівецької області. Записав А. Ф. Яківчук.1966-1967. Весілля : у 2-х кн./ [упоряд текстів, прим. М. М. Шубравськa. Нотний матеріал упоряд. О. А. Правдюк]. Київ : Наук. думка, 1970. Кн. 2. С. 294– 333.

Етимологічний словник української мови. У 7 т./ [ред. О. С. Мельничук та ін.]. Київ : Наук. думка, 1982. 2012.

Здоровега Н. І. Нариси народної весільної обрядовості на Україні. Київ : Наук. думка, 1974. 160 с.

Кайндль Р.Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази. Чернівці : Молодий буковинець, 2000. 208 с.

Кожолянко Г.К. Етнографія Буковини. Чернівці : Золоті литаври, 2001. Т.2. 424 с.

Лановик М. Українська народна словесність. Львів : Літопис, 2000. 614 с.

Матушенко В. Б. Сучасне весілля в контексті української обрядової культури. Київ : Стилос, 2009. 200 с.

Румыно-русский словарь / [сост. Николай Поповcкій] – [2-е изд. Справ., доп.]. Кишиневъ. КНИГОИЗДАТЕЛЬСТВО Т./д. „ШЕХТЕРЪ и С-ья”, 1922. 813 с.

Словарь иностранных слов / [ред. : В. В. Пчелкина, Л. Н. Комарова і др.]. – [10-е изд., стереотип.]. Москва : Рус. яз., 1983. 608 с.

Словник буковинських говірок / [заг. ред. Н. В. Гуйванюк]. – Чернівці : Рута, 2005. 688 с.

Українсько-польський і польсько-український словник / [упор. Л. В. Біленька-Свистович та ін.]. Львів : Світ, 2004. 744 с.

Фасмер М. Этимологический словарь русского языка : в 4 т. / [пер. с нем. и доп. О. Н. Трубачева; ред. и послесл. Б. А. Ларина]. Москва : Прогресс, 1964– 1973.

Чабаненко В.А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. У 4-х т. Запоріжжя, 1992.

Wedding in the Goroshivka and Chorny`j Potik villages of Zastavnovskiy district of Chernivtsi region: : in 2 Vol. (1970). Written by A.F. Yakivchuk. 1966-1967. Kyiv: Naukova dumka, Vol. 2. 294– 333 [in Ukrainian].

Etymological Dictionary of the Ukrainian Language: in 7 Vol. [edit. by O.S. Mel`nychuk]. Kyiv: Naukova dumka, (1982 – 2012) [in Ukrainian]..

Zdorovega N.I. (1974). Essays of folk wedding ceremonies in Ukraine. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

Kajndl` R.F. (2000). Hutsuls: their lives, customs, and folk retellings. Chernivtsi : Molodyj bukovynec` [in Ukrainian].

Kozholyanko G.K. (2001) Ethnography of Bukovina. Chernivtsi: Zoloti ly`tavry`, Vol. 2 [in Ukrainian].

Lanovy`k M. (2000). Ukrainian folk literature. L`viv: Litopys[in Ukrainian].

Matushenko V.B. (2009). Modern wedding in the context of Ukrainian ritual culture. Kiyiv: Stylos [in Ukrainian].

Romanian-Russian dictionary. (1922). Kishinev: knigoizdatel’stvo “Shehterь” 813 [in Russian].

Dictionary of foreign words (1983). [edit. by V.V. Pchelkyna, L.N. Komarova and oth.]. Moscow : Russkiy yazyk [in Russian].

Dictionary of Bukovinian dialects (2005). [edit. by N.V. Gujvanyuk]. Chernivtsi: Ruta [in Ukrainian].

Ukrainian-Polish and Polish-Ukrainian dictionary (2004). [prep. L.V. Bilen`ka-Svy`stovy`ch and oth.]. L`viv: Svit, [in Ukrainian].

Fasmer M. (1964– 1973). Etymological dictionary of Russian language: in 4 Vol. Moscow: Progress [in Russian].

Chabanenko V.A. (1992). Dictionary of Lower Dnieper dialects: in 4 Vol. Zaporizhzhya [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-28

Номер

№ 2 (2019)

Розділ

Культурологія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.