ГАРМОНІЗАЦІЇ ПРОФЕСОРОМ ОДЕСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ КОНСЕРВАТОРІЇ С. ОРФЕЄВИМ СТЕПЕНИХ І ПРОКИМЕНІВ ДЛЯ БОГОСЛУЖІННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177536Ключові слова:
музичний церковний канон, типології музичного вираження, стиль Н. Леонтовича, стиль Палестрини, композиторський стиль.Анотація
Метою роботи є дослідження написаних для церковного Богослужіння гармонізацій канонічних мелодій, здійснених професором, ректором Одеської державної консерваторії С. Д. Орфеєвим, композиторська творчість якого живилася його участю в церковно-богослужбовій практиці написання музики суто храмового призначення. Методологічною основою роботи є інтонаційний підхід школи Б. Асафьєва в Україні. Базисне місце займає метод жанрово-стильового порівняльного аналізу, герменевтичний метод, а також позиції виконавського аналізу, як це представлено в працях В. Медушевського, О. Маркової а також у роботах С. Скребкова та ін. Наукова новизна дослідження визначена апеляцією до типологічного аналізу, що вводиться в музикознавство, у якому не авторська унікальність твору, але виконувана за каноном творча варіативність заданих виразних типологій становить зміст художньо-естетичного подання музики. Уперше в науковий обіг уведені відомості про гармонізацію композитором С. Орфеєвим канонічних мелодій храмової Служби. Висновки. Аналіз зроблених С. Д. Орфеєвим гармонізацій продемонстрував високе вміння типологічно викладати задані Службою ідеї-образи музики, визначивши кантовий-партесний стильовий характер презентації фактури. Виявляється індивідуальний ракурс типологічного подання гармонізацій за допомогою опори на «палестринізм» М. Леонтовича, залучення ефектів бар-форми як організації окремих Степених (на 1-й глас), так і визначивши композиційну вибудованість цього роду в записі Степеної й Прокимена. Очевидною є гармонійність співвідношень типологічного-індивідуалізованого в Орфеєва-композитора, відзначеного високою освіченістю, успадкованою від родини й перших професорів Одеської консерваторії, професіоналізмом і регентськими навичками, нарешті, повнотою й щирістю Православної Віри.
Посилання
Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Москва-Ленинград, Музыка, 1971. 379 с.
Гудман Ф. Магические символы. Москва, Издат.Ассоц.Духовного объединения «Золотой век», 1995. 289 с
Мартынов В. Культура, иконосфера и Богослужебное пение Московской Руси. Москва, Прогресс – Традиция, Русский путь, 2000. 224 с.
Методологическая функция Христианского мировоззрения в музыкознании. Межвузовский сб.научных статей / Отв. редактор-составитель В.В. Медушевский / Московская государственная консерватория им. П.И. Чайковского, УГАИ им. З. Исмагилова. Москва-Уфа, 2007. 219 с.
Муравська О.В. Східнохристиянська парадигма європейської культури і музика XVIII-XX ст: монографія. Одеса, Астропринт, 2017. 564 с.
Христианство. Энциклопедический словарь в 3-х т.: т.3: Т-Я /Ред.кол.: С.Аверинцев (гл. ред.) и др. - М.: Большая Российская энциклопедия, М. 1995. 783 с.
Аsаfiev, B. (1963) Мusical form as a process. Leningrad, Gos.muz.izdat. [in Russian]. Аsаfiev, B. (1974) Мusic form as a process. Books first and sekond. Мoscow, Мuzykа [in Russian].
Gudman, F. (1995) Magic symbols. Моscow, Izdat.Аssоc.Duhovnogo objedinenija «Zоlоtоy vjеk» [in Russian].
Martynov, V. (2000) Culture, icоnоsphere and pertaining to the divine singing service of Moscow Russ. Moscow, Progress. Tradicijja. Russkij put. [in Russian]
The methdological function of the Christian worldoutlook in musicology. Mezhvuzovskiy. Symposium / The responsible editor-compiler V.V. Medushevskiy. Moscow state conservatory name P.I. Chaikovskiy, UGAI name Z. Ismagilov. Moscow-Ufa [in Russian].
Мurаvskаja, О. (2017) East-Christian paradigm of the european culture and music XVIII-XX century: monograph. Odesa, Astroprynt [in Ukraine].
The Christianize. (1995) Encyclopedic dictionary in 3 volumes. V.3. /Editorial board S.Averincev (ed.-in-chief) and oth. Moscow, Bolshaja Rossijjskaja Encyklop.[in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.