ДУХОВНА ПІСНЯ В ЖАНРОВІЙ СИСТЕМІ САКРАЛЬНОЇ МУЗИКИ: ПИТАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177692Ключові слова:
сакральна музика, духовна пісня, церковна гімнографія, жанрова система літургічної музики, християнські конфесії.Анотація
Метою статті є з’ясування місця духовної пісні в жанровій системі сакральної музики основних християнських конфесій на основі аналізу базових дефініцій духовно-пісенного жанру в різних національних традиціях. Методологія дослідження полягає в поєднанні компаративного, історико-культурного та музично-літургічного методів, за допомогою яких було охарактеризовано духовну пісню як складову жанрової системи європейської богослужбової музичної традиції від Середньовіччя до сучасності. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше в українській науці на основі характеристики дефініцій жанру духовної пісні в різних національних традиціях та конфесійних осередках було виокремлено національні й конфесійні відмінності жанрової системи європейської сакральної музики. Висновки. Жанр духовної пісні протягом усієї історії християнської музики інтерпретувався у різний спосіб. У ранньому християнстві духовна пісня тлумачилась як поетичний фрагмент біблійного тексту, який йшов від імені старозавітних або новозавітних персонажів. Ця традиція збереглася у західно-християнській та східно-християнській гімнографії. У пізньому Середньовіччі в Західній Європі жанр духовної пісні зазнає трансформації. Терміном «пісня» («cantio») стали позначати музично-поетичні твори строфічної форми, написані латинською, а пізніше національними мовами, які виконували паралітургічну функцію, але з часом стали центральним музично-поетичним жанром літургії західного обряду, корінним чином змінивши її жанрову систему. На українсько-білоруських землях під впливом західної літургічної традиції термін «пісня» як музично-поетичний твір строфічної форми став базовим для визначення жанру у всіх християнських конфесіях. В російській духовно-пісенній традиції, яка корінним чином відрізнялася від українсько-білоруської відсутністю тривалих зв’язків в католицькою культурою, музично-поетичні твори строфічної форми позначалися як псальма або духовний стих.
Посилання
Гарднер И. Богослужебное пение русской православной церкви. Cущность. Система. История: в 2 т. Сергиев Посад: Московская духовная академия, 1998. Т. 1. 592 с.
Медведик Ю. Українська духовна пісня XVII – XVIII ст. Львів: Вид-во УКУ, 2006. 324 с.
Шевчук О. Ю. До проблеми дослідження давньоруських богослужебно-літургічних жанрів // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Вип. 6 : Musicae Ars et Sciencia: Книга на честь 70-річчя Н. О. Герасимової-Персидської. Київ, 1999. С. 54–65.
Штерн Д. Відносини духовних пісень до літургії у східних слов’ян ХVII–XVIII стст. // Slovensko-rusínsko-ukrajinské vzťahy od obrodenia po súčasnosť. Bratislava, 2000. С. 321–330.
Bartkowski B. Polskie śpiewy religijne w żywej tradycji. Style i formy. Kraków: PWM, 1987. 284 s.
Pawlak I. Muzyka liturgiczna po soborze Watykańskim II w świetle dokumentów Kościoła. Wyd. 2-e, poprawione i uzupełnione. Lublin: Polihymnia, 2001. 472 s.
Siekierka I. Muzyka a liturgia: zagadnienia wybrane. Wrocław: Wydawnictwo Św. Antoniego, 2005. 230 s.
Žeňuch P. Mariánske paraliturgické piesne v cyrilských spevníkoch na Slovensku z 18. – 20. storočia // Bohorodička v kultúrnych dejinách Slovenska. Bratislava: VEDA, 2014. S. 163–199.
Gardner, I. (1998). Liturgical singing of the Russian Orthodox Church. Essence. System. Story: in 2 vol. Vol. 1. Sergiev Posad: Moskovskaya dukhovnaya akademiya [in Russian].
Medvedyk, Yu. (2006). Ukrainian Spiritual Song of the 17th – 18th Centuries. Lviv: Vyd-vo UKU [in Ukrainian].
Shevchuk, O. Yu. (1999). To the problem of the study of Old Ruthenian church liturgical genres. Naukovyj visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy im. P. I. Chajkovskoho, 6 (Musicae Ars et Sciencia: Knyha na chest 70-richchya N. O. Yerasymovoi-Persydskoi), 54–65 [in Ukrainian].
Stern, D. (2000). Relationships of sacred songs to the liturgy of the Eastern Slavs of the 17–18th centuries. Slovensko-rusínsko-ukrajinské vzťahy od obrodenia po súčasnosť, 321–330. Bratislava [in Ukrainian].
Bartkowski, B. (1987). Polskie śpiewy religijne w żywej tradycji. Style i formy. Kraków: PWM [in Polish].
Pawlak, I. (2001). Muzyka liturgiczna po soborze Watykańskim II w świetle dokumentów Kościoła (2th ed.). Lublin: Polihymnia [in Polish].
Siekierka, I. (2005). Muzyka a liturgia: zagadnienia wybrane. Wrocław: Wydawnictwo Św. Antoniego [in Polish].
Žeňuch, P. (2014). Mariánske paraliturgické piesne v cyrilských spevníkoch na Slovensku z 18. – 20. storočia. Bohorodička v kultúrnych dejinách Slovenska. Bratislava: VEDA, 163–199 [in Slovak].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
