ДУХОВНА ПІСНЯ В ЖАНРОВІЙ СИСТЕМІ САКРАЛЬНОЇ МУЗИКИ: ПИТАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177692Ключові слова:
сакральна музика, духовна пісня, церковна гімнографія, жанрова система літургічної музики, християнські конфесії.Анотація
Метою статті є з’ясування місця духовної пісні в жанровій системі сакральної музики основних християнських конфесій на основі аналізу базових дефініцій духовно-пісенного жанру в різних національних традиціях. Методологія дослідження полягає в поєднанні компаративного, історико-культурного та музично-літургічного методів, за допомогою яких було охарактеризовано духовну пісню як складову жанрової системи європейської богослужбової музичної традиції від Середньовіччя до сучасності. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше в українській науці на основі характеристики дефініцій жанру духовної пісні в різних національних традиціях та конфесійних осередках було виокремлено національні й конфесійні відмінності жанрової системи європейської сакральної музики. Висновки. Жанр духовної пісні протягом усієї історії християнської музики інтерпретувався у різний спосіб. У ранньому християнстві духовна пісня тлумачилась як поетичний фрагмент біблійного тексту, який йшов від імені старозавітних або новозавітних персонажів. Ця традиція збереглася у західно-християнській та східно-християнській гімнографії. У пізньому Середньовіччі в Західній Європі жанр духовної пісні зазнає трансформації. Терміном «пісня» («cantio») стали позначати музично-поетичні твори строфічної форми, написані латинською, а пізніше національними мовами, які виконували паралітургічну функцію, але з часом стали центральним музично-поетичним жанром літургії західного обряду, корінним чином змінивши її жанрову систему. На українсько-білоруських землях під впливом західної літургічної традиції термін «пісня» як музично-поетичний твір строфічної форми став базовим для визначення жанру у всіх християнських конфесіях. В російській духовно-пісенній традиції, яка корінним чином відрізнялася від українсько-білоруської відсутністю тривалих зв’язків в католицькою культурою, музично-поетичні твори строфічної форми позначалися як псальма або духовний стих.
Посилання
Гарднер И. Богослужебное пение русской православной церкви. Cущность. Система. История: в 2 т. Сергиев Посад: Московская духовная академия, 1998. Т. 1. 592 с.
Медведик Ю. Українська духовна пісня XVII – XVIII ст. Львів: Вид-во УКУ, 2006. 324 с.
Шевчук О. Ю. До проблеми дослідження давньоруських богослужебно-літургічних жанрів // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Вип. 6 : Musicae Ars et Sciencia: Книга на честь 70-річчя Н. О. Герасимової-Персидської. Київ, 1999. С. 54–65.
Штерн Д. Відносини духовних пісень до літургії у східних слов’ян ХVII–XVIII стст. // Slovensko-rusínsko-ukrajinské vzťahy od obrodenia po súčasnosť. Bratislava, 2000. С. 321–330.
Bartkowski B. Polskie śpiewy religijne w żywej tradycji. Style i formy. Kraków: PWM, 1987. 284 s.
Pawlak I. Muzyka liturgiczna po soborze Watykańskim II w świetle dokumentów Kościoła. Wyd. 2-e, poprawione i uzupełnione. Lublin: Polihymnia, 2001. 472 s.
Siekierka I. Muzyka a liturgia: zagadnienia wybrane. Wrocław: Wydawnictwo Św. Antoniego, 2005. 230 s.
Žeňuch P. Mariánske paraliturgické piesne v cyrilských spevníkoch na Slovensku z 18. – 20. storočia // Bohorodička v kultúrnych dejinách Slovenska. Bratislava: VEDA, 2014. S. 163–199.
Gardner, I. (1998). Liturgical singing of the Russian Orthodox Church. Essence. System. Story: in 2 vol. Vol. 1. Sergiev Posad: Moskovskaya dukhovnaya akademiya [in Russian].
Medvedyk, Yu. (2006). Ukrainian Spiritual Song of the 17th – 18th Centuries. Lviv: Vyd-vo UKU [in Ukrainian].
Shevchuk, O. Yu. (1999). To the problem of the study of Old Ruthenian church liturgical genres. Naukovyj visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy im. P. I. Chajkovskoho, 6 (Musicae Ars et Sciencia: Knyha na chest 70-richchya N. O. Yerasymovoi-Persydskoi), 54–65 [in Ukrainian].
Stern, D. (2000). Relationships of sacred songs to the liturgy of the Eastern Slavs of the 17–18th centuries. Slovensko-rusínsko-ukrajinské vzťahy od obrodenia po súčasnosť, 321–330. Bratislava [in Ukrainian].
Bartkowski, B. (1987). Polskie śpiewy religijne w żywej tradycji. Style i formy. Kraków: PWM [in Polish].
Pawlak, I. (2001). Muzyka liturgiczna po soborze Watykańskim II w świetle dokumentów Kościoła (2th ed.). Lublin: Polihymnia [in Polish].
Siekierka, I. (2005). Muzyka a liturgia: zagadnienia wybrane. Wrocław: Wydawnictwo Św. Antoniego [in Polish].
Žeňuch, P. (2014). Mariánske paraliturgické piesne v cyrilských spevníkoch na Slovensku z 18. – 20. storočia. Bohorodička v kultúrnych dejinách Slovenska. Bratislava: VEDA, 163–199 [in Slovak].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
