ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ КЛАРНЕТНОЇ ТЕХНІКИ Й КОНЦЕПЦІЯ ВІРТУОЗНОЇ ГРИ НА ЦЬОМУ ІНСТРУМЕНТІ

Автор(и)

  • Zinoviy Burkackiy Одеської національної музичної академії імені А.В.Нежданової, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177724

Ключові слова:

інструменталізм, майстерність кларнетиста, стиль в музиці, виконавський стиль, віртуозність, діамантовий – «жюперле» стиль.

Анотація

Метою роботи постає виявлення прилученості до «діамантової – жю перлин» гри інструментального мислення у цілому, виділяючи кларнетову пальцеву техніку як найбільш відповідну щодо можливостей стилю гри «флейтових стакатісімо»  на цьому інструменті. Методологічною основою роботи є  інтонаційний підхід школи Б.Асафьєва в Україні, з опорою на аналітико-структурний принцип і  на порівняльні стилістичні характеристики, герменевтично-інтерпретаційний ракурс музичної семіотики «інтонаційного словника епохи» за Асафьєвим  і подальших розробок в працях О.Сокола, О. Маркової та ін. Наукова новизна праці виражена в авторській самостійності ідеї «теорії історії музики» (за М.Друскіним) щодо естетичної й художньо-технологічної цінності етапу інструментальної «діамантовості» і особливо сприятливої щодо розвитку пальцевої техніки кларнетистів, ритмофактурної мобільності вираження, поза яких неможливе буття високих здобутків музики ХХ і початку ХХІ століть. Висновки. Цей принцип оркестральності запліднив всю сукупність гри професіоналів-інструменталістів, привносячи у виконання максимальну розмаїтість темпових, динамічних, тембральних,  артикуляційних і т.ін. засобів. «Багатозвуччя» фортепіано заохочувало регістрове розширення й інших інструментів, а також освоєння ними всієї повноти хроматичного темперованого ладу. Так і кларнетна техніка  від Нового часу до новітнього періоду визначилася в опорі на віртуозну «діамантовість», долаючи її «шаріння» театральним різноманіттям симфонізації-оркестралізації гри.

Біографія автора

Zinoviy Burkackiy, Одеської національної музичної академії імені А.В.Нежданової

кандидат мистецтвознавства, в.о. професора,
завідувач кафедри духових і ударних інструментів

Посилання

Алексеев А. История фортепианного искусства. Ч. 1, 2. Москва: Музыка. 1988. 415 с.

Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Москва-Ленинград: Музыка, 1971. 379 с.

Виртуоз Г. Коган. Музыкальная энциклопедия в 6-ти томах. Т. 5. Москва: Сов. энциклопедия, 1973. С. 802 – 803.

Гудман Ф. Магические символы. Москва: Издат. Ассоц. Духовного объединения «Золотой век», 1995. 289 с.

Друскин М. Зарубежнаямузыкальнаяисториография. Москва: Музыка, 1994. 63с.

Маркова Е. Интонационность музыкального искусства. Киев: Музична Україна, 1990. 182 с.

Маркова Е. Проблемы музыкальной культурологии. Одесса: Астропринт, 2012. 164 с.

Пассаж Музыкальная энциклопедия в 6-ти томах. Т. 4.Москва: Сов. энциклопедия, 1978. С. 198.

Рабинович А. Избранные статьи и материалы. Москва: Советский композитор, 1959. 258 с.

Рубинштейн А. Музыка и ее представители. Москва: Музыка, 1982.

Сапонов М. Искусство импровизации. Москва: Музыка, 1982. 78 с.

Cеров А. Избранные статьи. Т. 1. Москва-Ленинград, 1950.

Холопова В. Музыка как вид искусства. Москва: Научно-творч.центр «Консерватрия», 1994. 260 с.

Чумаченко Е. К вопросу о бриллиантовом стиле в фортепианной музыке. Магистерская работа. Одесса, 2000. 66 с.

Аlеksеjеv А. (1988). The history of piano art. Parts 1, 2.Моskow: Мuzykа [in Russian].

Аsаfiev B. (1974). Мusic form as process. Books first and sekond. Мoscow: Мuzykа [in Russian].

Virtuoso [ G. Коgаn Musical encyclopedia in 6 volumes. Editor-in-chief Ju.Keldysh. V. 1. Moscow: Sov.encyklopedija, 802 – 803 [in Russian].

Gudman F. (1995). Magic symbols. Моscow: Izdat. Аssоc. Duhovnogo objedinenija «Zоlоtоy vjеk» [in Russian].

Druskin, M. (1994). Foreign music historiography, Moskow: Muzyka [in Russian].

Markova, E. (1990). Intonation type of music art. Kyiv: MuzychnaUkrajina [in Ukrainian].

Markova E. (2012). The problem of music culturology. Odessa, Astroprint, [in Ukrainian].

Passage (1978). Musical encyclopedia in 6 volumes. Editor-in-chief Ju.Keldysh. V. 1. Moscow, Sov.encyklopedija. V.4. P. 198 [in Russian].

Rаbinovich, А. Elected articles and material. Moscow: Sov. Kompozytor [in Russian].

Rubinschtein, А. (1982). Music and her representatives. Moscow: Muzyka[in Russian].

Sаponov, М. (1982). The art of improvisation. Moscow: Muzyka [in Russian].

Sеrоv, А. (1950). Elected articles. V. 1. Moscow-Lеningrad [in Russian].

Holopova, V. (1994). Music as view of art. Moscow, Nauchno-tvorch.centr "Konservatoriya" [inRussian].

Сhumachenko, Е. (2000). By question about diamond style in piano music. Маster work. [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-28

Номер

Розділ

Мистецтвознавство