ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ КЛАРНЕТНОЇ ТЕХНІКИ Й КОНЦЕПЦІЯ ВІРТУОЗНОЇ ГРИ НА ЦЬОМУ ІНСТРУМЕНТІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177724Ключові слова:
інструменталізм, майстерність кларнетиста, стиль в музиці, виконавський стиль, віртуозність, діамантовий – «жюперле» стиль.Анотація
Метою роботи постає виявлення прилученості до «діамантової – жю перлин» гри інструментального мислення у цілому, виділяючи кларнетову пальцеву техніку як найбільш відповідну щодо можливостей стилю гри «флейтових стакатісімо» на цьому інструменті. Методологічною основою роботи є інтонаційний підхід школи Б.Асафьєва в Україні, з опорою на аналітико-структурний принцип і на порівняльні стилістичні характеристики, герменевтично-інтерпретаційний ракурс музичної семіотики «інтонаційного словника епохи» за Асафьєвим і подальших розробок в працях О.Сокола, О. Маркової та ін. Наукова новизна праці виражена в авторській самостійності ідеї «теорії історії музики» (за М.Друскіним) щодо естетичної й художньо-технологічної цінності етапу інструментальної «діамантовості» і особливо сприятливої щодо розвитку пальцевої техніки кларнетистів, ритмофактурної мобільності вираження, поза яких неможливе буття високих здобутків музики ХХ і початку ХХІ століть. Висновки. Цей принцип оркестральності запліднив всю сукупність гри професіоналів-інструменталістів, привносячи у виконання максимальну розмаїтість темпових, динамічних, тембральних, артикуляційних і т.ін. засобів. «Багатозвуччя» фортепіано заохочувало регістрове розширення й інших інструментів, а також освоєння ними всієї повноти хроматичного темперованого ладу. Так і кларнетна техніка від Нового часу до новітнього періоду визначилася в опорі на віртуозну «діамантовість», долаючи її «шаріння» театральним різноманіттям симфонізації-оркестралізації гри.
Посилання
Алексеев А. История фортепианного искусства. Ч. 1, 2. Москва: Музыка. 1988. 415 с.
Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Москва-Ленинград: Музыка, 1971. 379 с.
Виртуоз Г. Коган. Музыкальная энциклопедия в 6-ти томах. Т. 5. Москва: Сов. энциклопедия, 1973. С. 802 – 803.
Гудман Ф. Магические символы. Москва: Издат. Ассоц. Духовного объединения «Золотой век», 1995. 289 с.
Друскин М. Зарубежнаямузыкальнаяисториография. Москва: Музыка, 1994. 63с.
Маркова Е. Интонационность музыкального искусства. Киев: Музична Україна, 1990. 182 с.
Маркова Е. Проблемы музыкальной культурологии. Одесса: Астропринт, 2012. 164 с.
Пассаж Музыкальная энциклопедия в 6-ти томах. Т. 4.Москва: Сов. энциклопедия, 1978. С. 198.
Рабинович А. Избранные статьи и материалы. Москва: Советский композитор, 1959. 258 с.
Рубинштейн А. Музыка и ее представители. Москва: Музыка, 1982.
Сапонов М. Искусство импровизации. Москва: Музыка, 1982. 78 с.
Cеров А. Избранные статьи. Т. 1. Москва-Ленинград, 1950.
Холопова В. Музыка как вид искусства. Москва: Научно-творч.центр «Консерватрия», 1994. 260 с.
Чумаченко Е. К вопросу о бриллиантовом стиле в фортепианной музыке. Магистерская работа. Одесса, 2000. 66 с.
Аlеksеjеv А. (1988). The history of piano art. Parts 1, 2.Моskow: Мuzykа [in Russian].
Аsаfiev B. (1974). Мusic form as process. Books first and sekond. Мoscow: Мuzykа [in Russian].
Virtuoso [ G. Коgаn Musical encyclopedia in 6 volumes. Editor-in-chief Ju.Keldysh. V. 1. Moscow: Sov.encyklopedija, 802 – 803 [in Russian].
Gudman F. (1995). Magic symbols. Моscow: Izdat. Аssоc. Duhovnogo objedinenija «Zоlоtоy vjеk» [in Russian].
Druskin, M. (1994). Foreign music historiography, Moskow: Muzyka [in Russian].
Markova, E. (1990). Intonation type of music art. Kyiv: MuzychnaUkrajina [in Ukrainian].
Markova E. (2012). The problem of music culturology. Odessa, Astroprint, [in Ukrainian].
Passage (1978). Musical encyclopedia in 6 volumes. Editor-in-chief Ju.Keldysh. V. 1. Moscow, Sov.encyklopedija. V.4. P. 198 [in Russian].
Rаbinovich, А. Elected articles and material. Moscow: Sov. Kompozytor [in Russian].
Rubinschtein, А. (1982). Music and her representatives. Moscow: Muzyka[in Russian].
Sаponov, М. (1982). The art of improvisation. Moscow: Muzyka [in Russian].
Sеrоv, А. (1950). Elected articles. V. 1. Moscow-Lеningrad [in Russian].
Holopova, V. (1994). Music as view of art. Moscow, Nauchno-tvorch.centr "Konservatoriya" [inRussian].
Сhumachenko, Е. (2000). By question about diamond style in piano music. Маster work. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
