Про склад оркестру і принципи оркестрового письма в Concerto grosso G-dur № 2 Й. Г. Пізенделя

Автор(и)

  • Vadim Horbal Національної Академії Cухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177726

Ключові слова:

Йоган Георг Пізендель, німецький бароковий оркестр, жанр Concerto grosso, принципи оркестрового письма, tutti, trio.

Анотація

Мета роботи. У статті вивчаються принципи оркестрового письма в інструментальних творах Й. Г. Пізенделя (1687 – 1755) у контексті жанрової еволюції німецької оркестрової музики першої половини і середини ХVІІІ століття. Матеріал для аналізу – Сoncertо grossо № 2 G-dur. Методологія дослідження полягає в комплексному підході до вивчення вказаних явищ і ґрунтується на застосуванні аналітичного та компаративного методів. Наукова новизна. Протягом першої половини і середини ХVІІІ століття в німецькій інструментальній музиці відбувається інтенсивний розвиток сольного виконавства і зростає роль індивідуальної майстерності музикантів, триває формування нових жанрів, у яких можна показати виконавські можливості. Одним з них став жанр інструментального концерту, у якому через тріаду «сoncertо grossо – сольний інструментальний концерт – концертна симфонія» чітко відобразилася поетапність переходу від барокового до ранньокласицичного стилю. Аналізований твір Й. Г. Пізенделя, як і вся спадщина митця у цілому, уособлює початковий етап цих процесів. Висновки. Concerto grosso G-dur № 2 написаний у типовій концертній формі, з багаторазовим чергуванням ритурнелю, який виконується усіма інструментами капели, та музичних побудов, що виконуються окремою групою інструменталістів – т. зв. тріо. Композитор намагається слідувати традиції і старанно вибудовує типову композицію, з багаторазовим проведенням блискучого ритурнелю в різних тональностях та епізодами сольно-ансамблевого типу, які фактурно контрастують повнозвучному туттійному викладу. Склад голосів у tutti: 2 скрипки, альт, бас (віолончель і клавесин), 2 флейти, 2 гобої, фагот, 2 валторни. У тріо беруть участь дві флейти, два гобої і фагот як солісти, а також інструменти групи basso continuo. Флейти і гобої солюють почергово, однак доволі часто об’єднуються у сумісному звучанні, внаслідок чого тріо перетворюється на квінтет за участю віртуозно трактованих дерев’яних духових інструментів. Головною функцією tutti є виклад основної теми, тоді як роль ансамблів зводиться до насичення фактури віртуозним елементом.

Біографія автора

Vadim Horbal, Національної Академії Cухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

кандидат мистецтвознавства, в.о.доцента кафедри музичного мистецтва

Посилання

Горбаль В. Оркестровая культура Саксонии первой половины ХVІІІ века // GESJ: Musicology and Cultural Science. Тбилиси : Тбилисская государственная консерватория имени Вано Сараджишвили, 2013. № 1 (9). С. 84–91. URL : http://gesj.internet-academy.org.ge/ru/list_artic_ru.php?b_ sec=muz&issue=2013-12

Зейфас Н. Соncerto grosso в музыке барокко / Проблемы музыкальной науки. М. : Сов. композитор, 1975. Вып. 3. С. 379-406.

Композиторы «второго ряда» в историко-культурном процессе. Сборник статей / ред.-сост. А. М. Цукер; Ростовская государственная консерватория (академия) имени С. В. Рахманинова. М. : Композитор, 2010. 328 с.

Landmann O. The Dresden Hofkapelle during the Lifetime of Johann Sebastian Bach / Early Music. 1989. Vol. 17. № 1, Feb. Р. 17–30.

The New Grove Dictionary of Music and Musicians (A – Z). In 29 vol. London, 2000. (CD-ROM).

Pisendel Johann Georg. Concerto grosso G-dur № 2 / Sächsische Landesbibliothek. Staats und Universstäts bibliothek Dresden. URL : http://hz.imslp.info/files/imglnks/usimg/e/e3/IMSLP324338-PMLP525067-320472272.pdf

Horbal, V. (2013). Orchestral culture Saxony first half XVIII century. Musicology and Cultural Science. Electronic Scientific Journal, 1. URL : http://gesj.internet-academy.org.ge/ru/list_artic_ru.php?b_ sec=muz&issue=2013-12. [in Russian].

Zejfas, N. (1975). Соncerto grosso in baroque music. Problems of musical science, 3. Moscow: Sovet. Kompozitor. [in Russian].

Composers of the "second row" in the historical and cultural process (2010). Anatoly Tsuker (ed.). Moscow: Kompozitor. [in Russian].

Landmann, O. (1989). The Dresden Hofkapelle during the Lifetime of Johann Sebastian Bach. Early Music, 17, 1, Feb. [in English].

The New Grove Dictionary of Music and Musicians (A – Z) (2000). In 29 vol. London, (CD-ROM). [in English].

Pisendel, J. G. Concerto grosso G-dur № 2 / Sächsische Landesbibliothek. Staats und Universstäts bibliothek Dresden. URL : http://hz.imslp.info/files/imglnks/usimg/e/e3/IMSLP324338-PMLP525067-320472272.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-28

Номер

Розділ

Мистецтвознавство