СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ СЦЕНИ «ОПЛАКУВАННЯ» З ПЛАЩАНИЦІ ЦЕРКВИ ЗІШЕСТЯ СВЯТОГО ДУХА СЕЛА ШКАРІВКА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177776Ключові слова:
інтер’єр дерев’яної церкви, плащаниця, поєднання мистецтв, опорядження дерев’яної церкви.Анотація
Мета. У дослідженні зроблена спроба визначення іконографії, манери письма та датування пам’ятки народного мистецтва – плащаниці – з дерев’яної церкви Центральної України першої половини XVIII ст. Методологія. У рамках статті основним завданням, на основі мистецтвознавчих досліджень, є введення до наукового обігу пам’ятки народного мистецтва – плащаниці з церкви Зішестя Святого Духа с. Шкарівка Білоцерківського району Київської області. Наукова новизна. У пропонованій розвідці увагу наукової спільноти акцентовано на мистецтвознавчих дослідженнях виявленої унікальної пам’ятки народного мистецтва. Робота автора є частиною результатів дослідження розвитку та видозмін опорядження дерев’яної церковної архітектури на території Центральної України у першій половині XVIII ст. Висновки. В результаті мистецтвознавчого дослідження іконографічних та стильових особливостей плащаниці з церкви Зішесття Святого Духа (с. Шкарівка Білоцерківського району Київської області) маємо підстави вважати її пам’яткою мистецької спадщини XIX століття з пізнішими поновленнями.
Посилання
Аверинцев С. Собрание сочинений. София-Логос. Словарь / под ред. Н. П. Аверинцевой и К. Б. Сигова. К. : Дух і літера, 2006. – 912 с.
Бреяк О. Культові споруди Київщини // Могилянські читання. Збірник наукових праць К. : 2012. С. 573–590.
Гелитович М. Гаптовані плащаниці із збірки Національного музею у Львові // Ти творець. Українське народне мистецтво поклик часу. Окреме число журналу «Образотворче мистецтво». Видане спілкою художників України, 1996. № 1. C.54–61.
Гелитович М. Давня декоративна тканина URL: http://www.mankurty.com/sven/?page_id=344
Кара-Васильєва Т. Літургійне шитво України XVIІ– XVIІІ ст. Іконографія, типологія, стилістика. Львів, монастир монахів Студійського уставу Видавничий відділ «Свічадо», 1996. 230 с.
Киктенко Е. Вынос плащаницы. Богослужение Великой Пятницы URL: https://foma.ru/vyinos-plashhaniczyi.html
Косів Р. Українські плащаниці URL: https://risu.org.ua/ua/index/spiritual_culture/icon/interior/plaschanutsi
Міляєва Л. Українська ікона XI–XVIII століть / за участю М. Гелитович К. [б. в.], 2007. 528 с.
Народна ікона Середньої Наддніпрянщини в контексті селянського культурного простору / авт. проекту М. Бабак; авт. тексту О. Найден; Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Нац.акад.наук України та ін. К.: Книга, 2009. 504 с.
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник каталог. В 4 т. / Госстрой УССР и др. [Гл. редкол: Н. Л. Жариков (гл. ред) и др. К.: Будівельник, 1983. Т. 1. Киев; Киевская область / Редкол. Ю. С. Асеева (отв. ред) и др. 160 с.
Похилевич Л. Сказание о населенных местностях киевской губернии. Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2009. 641 с.
Пуряєва Н. Словник церковно-обрядової термінології / Наталія Пуряєва . – Львів: Свічадо, 2001. 156 с.
Gronek А. Ikony Męki Pańskiej. O przemianach w malarstwie cerkiewnym ukraińsko-polskiego pogranicza. Kraków: Collegium columbinum, 2007. 426 s.
Averintsev, S. (2006) Collected Works. Sofia-Logos. Vocabulary. K : Duh i Litera [in Russian].
Breyak, O. (2012) Religious buildings of Kyiv region. Proceedings from annual scientific conferences 2011 “Mohylyanski chytannya” (pp.573–590) Kyiv [in Ukrainian].
Helytovych, M. (1996) Shrouds Sewning from the collection of the National Museum in Lviv. You are the creator. Ukrainian folk art is a call of time. A separate number of the magazine "Fine Arts". Issued by Union of Artists of Ukraine, 1, 54–61. [in Ukrainian].
Helytovych, M. (2009) Antique decorative textiles. Retrieved from:– http://www.mankurty.com/sven/?page_id=344 [in Ukrainian].
Kara-Vasylieva, T. (1996) Liturgical Sewing of Ukraine of the 16th-17th сenturies. Iconography, typology, stylistics. Lviv, Monastery of the Studiyskhogo ustavu Publishing Department "Svichado" [in Ukrainian].
Kiktenko, E. (2018) Bringing-out of the Holy Shroud of Christ. Retrieved from: https://foma.ru/vyinos-plashhaniczyi.html [in Russian].
Kosiv, R. Ukrainian shroud: Retrieved from: https://risu.org.ua/ua/index/spiritual_culture/icon/interior/plaschanutsi [in Ukrainian].
Miliaieva, L. (2007) Ukrainian icons of the XI–XVIII century / M. Helytovych. K. [in Ukrainian].
Ukrainian folk icons of the Middle Dnieper in the context of peasant cultural space (2009). K.: Knyga, 2009 [in Ukrainian].
The Monuments of Urban Planning and Architecture of the Ukrainian SSR. Illustrated directory reference (1983). Ed N. Zharikov and other. (Vol. 1) Kyiv: Budіvelnik [in Ukrainian].
Pohilevich L. (2009) Legend about the inhabited areas of the Kiev province. Bila Tserkva: Publisher А. Pshonkіvskij [in Russian]
Puriaieva, N. (2001) Dictionary of the church-ritual terminology. L`viv: Svichado [in Ukrainian].
Gronek, А. (2007). Icons of the Passion. About changes in the church painting of ukrainsko-polskiego boundary area. Krakow: Collegium of columbinum [in Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
