Диференціація трактувань комп’ютерного формотворення в архітектурному дизайні постмодернізму
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177793Ключові слова:
гіпероболонка, комп’ютерне формотворення, архітектурний дизайн, постмодернізмАнотація
Мета дослідження – деталізувати диференційовані поняття щодо комп’ютерного формотворення в архітектурному дизайні постмодернізму. Методи дослідження. У межах поставлених завдань було проведено аналіз та синтез наукових доробок dідомих науковців та дизайнерів в архітектурі, використані методи узагальнення та систематизації предмету дослідження. Наукова новизна. У роботі вперше представлено розгорнуте пояснення комп’ютерного формотворення в архітектурному дизайні постмодернізму. Деталізовані і поглиблені поняття «гіпероболонки». Визначено роль і місце комп’ютера, який перетворюється в елемент парадигмальної синергетичної реальності за допомоги якого відбувається перенесення інтелекту. Висновки. Отже, в результаті диференціації та аналізу понять комп’ютерного формотворення, що застосовуються в архітектурному дизайні постмодернізму, можна зробити наступні узагальнення: 1) гіпероболонка створюється як простір, який не розподіляє, а охоплює, при цьому відбувається єднання авангардної і звичайної системи в загальній людській культурі; 2) комп’ютер із належного чинника проектного процесу як екстеріорно визначеного засобу інтерпретації перетворюється в комп’ютерну реальність і набуває ознак парадигмальної синергетичної реальності; 3) відбувається автоматизація думки, символом котрої стають комп`ютери, відбувається перенос інтелекту на системи і це питання культури творчості. Позбавитись цього неможливо, але творцем, першоджерелом залишається архітектор або дизайнер.
Посилання
Авдеева В.В. История зарубежного искусства. Архитектура XX века. Москва : Юрайт, 2018. 112 с.
Добрицына И.А. От постмодернизма – к нелинейной архитектуре. Москва : Прогресс-Традиция, 2004. 416 с.
Игнатьева И.Ф. Антропология техники: Человек как субъект мира техники. Екатеринбург : Изд-во Уральского ун-та, 1992. 130 с.
Легенький Ю.Г. Культурология изображения (опыт композиционного синтеза). Киев : ГАЛПУ, 1995. 412 с.
Легенький Ю.Г. Об архитектуре (очерки теории дизайна интерьера). Киев : Изд. центр КНУКиМ, 2005. 692 с.
Моисеев И.И. Универсум. Информация. Общество. Москва: Устойчивый мир, 2001. 199 с.
Рыклин М. Великий Автомат. Беседа с Полем Вирилио. Деконструкция и деструкция : беседы с философами. Москва : Логос, 2002. С. 124-138.
Хасиева М.А. Концепция постмодернизма в философии метаболизма К. Курокавы. Гуманитарный вектор. 2018. № 13 (3). С. 75-83.
Эстетические ценности предметно-пространственной среды / под. ред. А.В. Иконникова. Москва : Стройиздат, 1990. 335 с.
Perrella S. Hypersurface Theory: Architecture & Culture. Architectura & Design. 1998. № 68 (5/6). С. 7-15.
Avdeeva, V.V. (2018). History of foreign art. The architecture of the XX century. Moscow: Yurayt [in Russian].
Dobritsyina, I.A. (2004). From postmodernism to non-linear architecture. Moscow: Progress-Traditsiya [in Russian].
Ignateva, I.F. (1992). Anthropology of technology: Man as a subject of the world of technology. Yekaterinburg: Izdatelstvo Uralskogo universiteta [in Russian].
Legenkiy, Yu.G. (1995). Image culture (experience of compositional synthesis). Kyiv: GALPU [in Russian].
Legenkiy, Yu.G. (2005). About architecture (essays on the theory of interior design). Kyiv: KNUKiM Publishing [in Russian].
Moiseev, I.I. (2001). Universum. Information. Society. Moscow: Ustoychivyiy mir [in Russian].
Ryiklin, M. (2002). Great Automaton. Conversation with Paul Virilio. In Deconstruction and destruction: Conversations with philosophers (pp. 124-138). Moscow: Logos [in Russian].
Hasieva, M.A. (2018). The concept of postmodernism in the philosophy of metabolism K. Kurokawa. Gumanitarnyiy vektor, 13 (3), 75-83 [in Russian].
Ikonnikov, A.V. (Ed). (1990). Aesthetic values of the subject-spatial environment. Moscow: Stroyizdat [in Russian].
Perrella, S. (1998). Hypersurface Theory: Architecture & Culture. Architectura & Design, 68 (5-6), 7-15 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
