« ДІАЛОГИ » Д. ШОСТАКОВИЧА І Б. ЛЯТОШИНСЬКОГО (НА ПРИКЛАДІ СИМФОНІЙ №1
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2019.194928Ключові слова:
Лятошинський, Шостакович, симфонія, воля до знання, вітаїзм.Анотація
Мета статті. Дослідити Симфонії ғ1 Лятошинського і Шостаковича у парадигмі «композитор і його час». Розкрити причини двоїстої рефлексії композиторів на художню систему соцреалізму у світлі проблематики «композитор і тоталітарна система». Методологія. Застосовано компаративний, історичний, логіко-аналітичний методи, що дозволило розкрити відмінності «волі до істини» у творчості кожного мистця. Проведено дослідження компромісних засобів самовираження як реакції на історичні події. Наукова новизна. Вперше Симфонії ғ1 розглядаються в аспекті реалізації твору як «волі до істини», виявленої мовою мистецтва (символічно, метафорично, алегорично, емоційно). Наголошено на важливості вивчення феномену геніальності у ранній період творчості. Піднімається питання ідеологічної фальсифікації змісту творів у радянському музикознавстві. Логіка симфонічного мислення Лятошинського виявляє суть творчої місії мистця як захисника свободи національної свідомості. Філософія вітаїзму розкривається у Симфонії ғ1 Лятошинського як імпульс ідентифікації митця на тлі етнічних джерел. Симфонія ғ 1 Шостаковича трактується як пророцтво руйнівних сил злочинної влади. Висновки. Феномен композиторської творчості як «волі до істини» кореспондує з терміном «волі до знання», введеним в орбіту постмодерністської термінології М. Фуко. Шостакович і Лятошинський як свідки і музичні історики деструктивної епохи зафіксували в симфоніях власний трагічний досвід відродження ірраціонального архетипу «несвідомої більшості». Творчі прояви генія – резервуар таємного знання істини.
Ключові слова: Лятошинський, Шостакович, симфонія, воля до знання, вітаїзм.
Посилання
Акопян Л. Дмитрий Шостакович: Опыт феноменологии творчества. СПб.: Буланин, 2004. 474 с.
Арановский М. Вызов времени и ответ художника. Музыкальная академия. М.: Композитор, 1997,
ғ 4. URL: http://www.opentextnn.ru/music/personalia/shostakovich/?id=1038 (дата звернення 11.5.2017).
Арановский М. Расколотая целостность. Русская музыка и XX век. М.: 1997. C. 820 – 841.
Вышинский В. Симфонизм Шостаковича и Малера: движение как структурирующий и музыкально-
драматургический фактор: дис. ... канд. искусствовед.: 17.00.03 / Виталий Вышинский. К., 2011. 223 с.
Єфіменко А. Третя симфонія Лятошинського: про перше виконання твору в Німеччині. Українська му-
зика: науковий часопис. ғ 2 (20). Львів: ЛНМА, 2016. С. 101-114.
Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів: НТШ, 2000. 284 с.
Самчук Улас. На твердій землі. Торонто: Укр. Кредитова Спілка, 1967. 390 с. Електронна бібліотека
ЛитМир. URL: https://www.litmir.me/br/?b=246386&p=76 (дата звернення 21.5.2017).
Словник літературознавчих термінів. URL: http://www.ukrlit.vn.ua/info/dict/f1wn7.html (дата звернення
5.2017).
Eigen Manfred. Mozart oder unser Unvermögen, das Genie zu begreifen. Naturwissenschaftliche Rund-
schau. 38. Jh./Heft 9. Stuttgart: Wissenschaftliche Verlagsgesellschaft, 1985. URL: http://archiv.ub.uni-
heidelberg.de/volltextserver/3404/12/HD3.pdf (дата звернення 29.8.2017)
Foucault Michel. Kritik des Regierens. Schriften zur Politik. Berlin: Suhrkamp, 2010: S. 237-257.
Hoffmann E.T.A. Der Kapellmeister Johannes Kreisler an den Baron Ballborn. Hoffman‘s Sämtliche Werke
in einem Bande. Paris: Baurdis, 1841. 1156 S.
MacDonald I. The New Shostakovich. Boston: Northeastern University Press, 1990. 339 p.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
