« ДІАЛОГИ » Д. ШОСТАКОВИЧА І Б. ЛЯТОШИНСЬКОГО (НА ПРИКЛАДІ СИМФОНІЙ №1

Authors

  • Аделіна Єфіменко

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2019.194928

Keywords:

Лятошинський, Шостакович, симфонія, воля до знання, вітаїзм.

Abstract

Мета статті. Дослідити Симфонії ғ1 Лятошинського і Шостаковича у парадигмі «композитор і його час». Розкрити причини двоїстої рефлексії композиторів на художню систему соцреалізму у світлі проблематики «композитор і тоталітарна система». Методологія. Застосовано компаративний, історичний, логіко-аналітичний методи, що дозволило розкрити відмінності «волі до істини» у творчості кожного мистця. Проведено дослідження компромісних засобів самовираження як реакції на історичні події. Наукова новизна. Вперше Симфонії ғ1 розглядаються в аспекті реалізації твору як «волі до істини», виявленої мовою мистецтва (символічно, метафорично, алегорично, емоційно). Наголошено на важливості вивчення феномену геніальності у ранній період творчості. Піднімається питання ідеологічної фальсифікації змісту творів у радянському музикознавстві. Логіка симфонічного мислення Лятошинського виявляє суть творчої місії мистця як захисника свободи національної свідомості. Філософія вітаїзму розкривається у Симфонії ғ1 Лятошинського як імпульс ідентифікації митця на тлі етнічних джерел. Симфонія ғ 1 Шостаковича трактується як пророцтво руйнівних сил злочинної влади. Висновки. Феномен композиторської творчості як «волі до істини» кореспондує з терміном «волі до знання», введеним в орбіту постмодерністської термінології М. Фуко. Шостакович і Лятошинський як свідки і музичні історики деструктивної епохи зафіксували в симфоніях власний трагічний досвід відродження ірраціонального архетипу «несвідомої більшості». Творчі прояви генія – резервуар таємного знання істини.
Ключові слова: Лятошинський, Шостакович, симфонія, воля до знання, вітаїзм.

References

Акопян Л. Дмитрий Шостакович: Опыт феноменологии творчества. СПб.: Буланин, 2004. 474 с.

Арановский М. Вызов времени и ответ художника. Музыкальная академия. М.: Композитор, 1997,

ғ 4. URL: http://www.opentextnn.ru/music/personalia/shostakovich/?id=1038 (дата звернення 11.5.2017).

Арановский М. Расколотая целостность. Русская музыка и XX век. М.: 1997. C. 820 – 841.

Вышинский В. Симфонизм Шостаковича и Малера: движение как структурирующий и музыкально-

драматургический фактор: дис. ... канд. искусствовед.: 17.00.03 / Виталий Вышинский. К., 2011. 223 с.

Єфіменко А. Третя симфонія Лятошинського: про перше виконання твору в Німеччині. Українська му-

зика: науковий часопис. ғ 2 (20). Львів: ЛНМА, 2016. С. 101-114.

Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів: НТШ, 2000. 284 с.

Самчук Улас. На твердій землі. Торонто: Укр. Кредитова Спілка, 1967. 390 с. Електронна бібліотека

ЛитМир. URL: https://www.litmir.me/br/?b=246386&p=76 (дата звернення 21.5.2017).

Словник літературознавчих термінів. URL: http://www.ukrlit.vn.ua/info/dict/f1wn7.html (дата звернення

5.2017).

Eigen Manfred. Mozart oder unser Unvermögen, das Genie zu begreifen. Naturwissenschaftliche Rund-

schau. 38. Jh./Heft 9. Stuttgart: Wissenschaftliche Verlagsgesellschaft, 1985. URL: http://archiv.ub.uni-

heidelberg.de/volltextserver/3404/12/HD3.pdf (дата звернення 29.8.2017)

Foucault Michel. Kritik des Regierens. Schriften zur Politik. Berlin: Suhrkamp, 2010: S. 237-257.

Hoffmann E.T.A. Der Kapellmeister Johannes Kreisler an den Baron Ballborn. Hoffman‘s Sämtliche Werke

in einem Bande. Paris: Baurdis, 1841. 1156 S.

MacDonald I. The New Shostakovich. Boston: Northeastern University Press, 1990. 339 p.

Issue

Section

Мистецтвознавство