« ДІАЛОГИ » Д. ШОСТАКОВИЧА І Б. ЛЯТОШИНСЬКОГО (НА ПРИКЛАДІ СИМФОНІЙ №1
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2019.194928Keywords:
Лятошинський, Шостакович, симфонія, воля до знання, вітаїзм.Abstract
Мета статті. Дослідити Симфонії ғ1 Лятошинського і Шостаковича у парадигмі «композитор і його час». Розкрити причини двоїстої рефлексії композиторів на художню систему соцреалізму у світлі проблематики «композитор і тоталітарна система». Методологія. Застосовано компаративний, історичний, логіко-аналітичний методи, що дозволило розкрити відмінності «волі до істини» у творчості кожного мистця. Проведено дослідження компромісних засобів самовираження як реакції на історичні події. Наукова новизна. Вперше Симфонії ғ1 розглядаються в аспекті реалізації твору як «волі до істини», виявленої мовою мистецтва (символічно, метафорично, алегорично, емоційно). Наголошено на важливості вивчення феномену геніальності у ранній період творчості. Піднімається питання ідеологічної фальсифікації змісту творів у радянському музикознавстві. Логіка симфонічного мислення Лятошинського виявляє суть творчої місії мистця як захисника свободи національної свідомості. Філософія вітаїзму розкривається у Симфонії ғ1 Лятошинського як імпульс ідентифікації митця на тлі етнічних джерел. Симфонія ғ 1 Шостаковича трактується як пророцтво руйнівних сил злочинної влади. Висновки. Феномен композиторської творчості як «волі до істини» кореспондує з терміном «волі до знання», введеним в орбіту постмодерністської термінології М. Фуко. Шостакович і Лятошинський як свідки і музичні історики деструктивної епохи зафіксували в симфоніях власний трагічний досвід відродження ірраціонального архетипу «несвідомої більшості». Творчі прояви генія – резервуар таємного знання істини.
Ключові слова: Лятошинський, Шостакович, симфонія, воля до знання, вітаїзм.
References
Акопян Л. Дмитрий Шостакович: Опыт феноменологии творчества. СПб.: Буланин, 2004. 474 с.
Арановский М. Вызов времени и ответ художника. Музыкальная академия. М.: Композитор, 1997,
ғ 4. URL: http://www.opentextnn.ru/music/personalia/shostakovich/?id=1038 (дата звернення 11.5.2017).
Арановский М. Расколотая целостность. Русская музыка и XX век. М.: 1997. C. 820 – 841.
Вышинский В. Симфонизм Шостаковича и Малера: движение как структурирующий и музыкально-
драматургический фактор: дис. ... канд. искусствовед.: 17.00.03 / Виталий Вышинский. К., 2011. 223 с.
Єфіменко А. Третя симфонія Лятошинського: про перше виконання твору в Німеччині. Українська му-
зика: науковий часопис. ғ 2 (20). Львів: ЛНМА, 2016. С. 101-114.
Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів: НТШ, 2000. 284 с.
Самчук Улас. На твердій землі. Торонто: Укр. Кредитова Спілка, 1967. 390 с. Електронна бібліотека
ЛитМир. URL: https://www.litmir.me/br/?b=246386&p=76 (дата звернення 21.5.2017).
Словник літературознавчих термінів. URL: http://www.ukrlit.vn.ua/info/dict/f1wn7.html (дата звернення
5.2017).
Eigen Manfred. Mozart oder unser Unvermögen, das Genie zu begreifen. Naturwissenschaftliche Rund-
schau. 38. Jh./Heft 9. Stuttgart: Wissenschaftliche Verlagsgesellschaft, 1985. URL: http://archiv.ub.uni-
heidelberg.de/volltextserver/3404/12/HD3.pdf (дата звернення 29.8.2017)
Foucault Michel. Kritik des Regierens. Schriften zur Politik. Berlin: Suhrkamp, 2010: S. 237-257.
Hoffmann E.T.A. Der Kapellmeister Johannes Kreisler an den Baron Ballborn. Hoffman‘s Sämtliche Werke
in einem Bande. Paris: Baurdis, 1841. 1156 S.
MacDonald I. The New Shostakovich. Boston: Northeastern University Press, 1990. 339 p.
Downloads
Issue
Section
License
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
