ТВОРИ Й. ПЕЦЕЛЯ ДЛЯ АНСАМБЛЮ МІДНИХ ДУХОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У КОНТЕКСТІ НІМЕЦЬКОЇ ТРАДИЦІЇ XVII СТ.
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2020.220136Ключові слова:
німецька музична культура ХVІІ ст., творчість Й.Пецеля, музикант-мультиінструменталіст, ансамбль мідних духових інструментів, корнет, тромбон.Анотація
Мета роботи. У статті у контексті розвитку німецького ансамблевого виконавства на мідних духових інструментах ХVІІ ст. аналізується творча діяльність Йоганна Пецеля – відомого у той час виконавця-мультиінструменталіста, чий творчий шлях і рід діяльності відображає життя і статус музиканта епохи бароко. Зазначається, що мотивацією для появи творів для ансамблю мідних духових стала суто практична необхідність поповнення репертуару міських виконавців. Твори написані з урахуванням технічних можливостей інструментів і наслідують специфіку жанрово-стильових тенденцій німецької інструментальної музики ХVІІ ст. Методологія дослідження полягає в комплексному підході до вивчення заявленої проблематики. Основними є історичний метод, що надав можливість висвітлити творчий шлях німецького музиканта ХVІІ ст., і метод музично-теоретичного аналізу, що знадобився для багатоаспектного вивчення музичних творів, передусім для визначення особливостей трактування партій інструментів у взаємозв’язку з особливостями тематизму, фактури та формотворення. Наукова новизна визначається практичними потребами і полягає у висвітленні творчості одного з видатних німецьких музикантів ХVII ст., автора великої кількості творів для ансамблю мідних духових інструментів, а також у відновленні і доведенні до відома виконавської спільноти інформації про наявність маловідомого репертуару для ансамблю мідних духових, який слід долучати до навчальних і концертних програм. У висновках зазначено, що тематику статті і методи аналізу необхідно поширити на композиторську творчість сучасників Й.Пецеля, які також писали для ансамблю мідних духових, і долучати їхні твори до репертуару нинішніх виконавців.
Посилання
Bocharov, Y. (2011). Da chiesa e da camera. Starinnaya muzyka, № 3-4 (53-54), 16-23 [in Russian].
Nazarova, E. (2016). Viennese sonatas of the mid-17th century for violin with a continuo in the history of the genre. Nauchnyy vestnik Moskovskoy konservatorii, № 1 (24), 60-79 [in Russian].
Proskurin, S.G. (2005). The pipe in the Baroque era: instruments, repertoire, performing traditions. Candidate’s thesis. Rostov-na-Donu [in Russian].
Riman, H. (1901-1904). Musical dictionary trans. from the 5th it. ed. B. Jurgenson, ext. rus by the department. Moscow-Leipzig: P. Jurgenson [in Russian].
Peterson, W.C. (1975). Johann Pezel: Stadtpfeifer-сomposer: these Master Music. Kansas State University Manhattan. Kansas [in English].
Schering, A. (1928). Johann Pezel Turmmusiken und Suiten. Vorwort. Denkmäler Deutscher Tonkunst. Erste Folge. Bd. LXIII. Leipzig: Breitkopf und Härtel [in German].
Simpson, A. (2000). Johann Pezel. The New Grove Dictionary of Music and Musicians (A–Z). In 29 vol. London, CD-ROM [in English].
Walther, J.G. (1732). Musikalisches Lexicon. Leipzig: W. Deer. Band 1 [in German].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.