ТВОРИ Й. ПЕЦЕЛЯ ДЛЯ АНСАМБЛЮ МІДНИХ ДУХОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У КОНТЕКСТІ НІМЕЦЬКОЇ ТРАДИЦІЇ XVII СТ.
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2020.220136Ключові слова:
німецька музична культура ХVІІ ст., творчість Й.Пецеля, музикант-мультиінструменталіст, ансамбль мідних духових інструментів, корнет, тромбон.Анотація
Мета роботи. У статті у контексті розвитку німецького ансамблевого виконавства на мідних духових інструментах ХVІІ ст. аналізується творча діяльність Йоганна Пецеля – відомого у той час виконавця-мультиінструменталіста, чий творчий шлях і рід діяльності відображає життя і статус музиканта епохи бароко. Зазначається, що мотивацією для появи творів для ансамблю мідних духових стала суто практична необхідність поповнення репертуару міських виконавців. Твори написані з урахуванням технічних можливостей інструментів і наслідують специфіку жанрово-стильових тенденцій німецької інструментальної музики ХVІІ ст. Методологія дослідження полягає в комплексному підході до вивчення заявленої проблематики. Основними є історичний метод, що надав можливість висвітлити творчий шлях німецького музиканта ХVІІ ст., і метод музично-теоретичного аналізу, що знадобився для багатоаспектного вивчення музичних творів, передусім для визначення особливостей трактування партій інструментів у взаємозв’язку з особливостями тематизму, фактури та формотворення. Наукова новизна визначається практичними потребами і полягає у висвітленні творчості одного з видатних німецьких музикантів ХVII ст., автора великої кількості творів для ансамблю мідних духових інструментів, а також у відновленні і доведенні до відома виконавської спільноти інформації про наявність маловідомого репертуару для ансамблю мідних духових, який слід долучати до навчальних і концертних програм. У висновках зазначено, що тематику статті і методи аналізу необхідно поширити на композиторську творчість сучасників Й.Пецеля, які також писали для ансамблю мідних духових, і долучати їхні твори до репертуару нинішніх виконавців.
Посилання
Bocharov, Y. (2011). Da chiesa e da camera. Starinnaya muzyka, № 3-4 (53-54), 16-23 [in Russian].
Nazarova, E. (2016). Viennese sonatas of the mid-17th century for violin with a continuo in the history of the genre. Nauchnyy vestnik Moskovskoy konservatorii, № 1 (24), 60-79 [in Russian].
Proskurin, S.G. (2005). The pipe in the Baroque era: instruments, repertoire, performing traditions. Candidate’s thesis. Rostov-na-Donu [in Russian].
Riman, H. (1901-1904). Musical dictionary trans. from the 5th it. ed. B. Jurgenson, ext. rus by the department. Moscow-Leipzig: P. Jurgenson [in Russian].
Peterson, W.C. (1975). Johann Pezel: Stadtpfeifer-сomposer: these Master Music. Kansas State University Manhattan. Kansas [in English].
Schering, A. (1928). Johann Pezel Turmmusiken und Suiten. Vorwort. Denkmäler Deutscher Tonkunst. Erste Folge. Bd. LXIII. Leipzig: Breitkopf und Härtel [in German].
Simpson, A. (2000). Johann Pezel. The New Grove Dictionary of Music and Musicians (A–Z). In 29 vol. London, CD-ROM [in English].
Walther, J.G. (1732). Musikalisches Lexicon. Leipzig: W. Deer. Band 1 [in German].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.