ТІЛЕСНА ВИРАЗНІСТЬ АКТОРА У ТЕОРЕТИЧНИХ ПОГЛЯДАХ ТА СЦЕНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст.
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2020.220150Ключові слова:
тіло, тілесність, пластика, театральне мистецтво, засоби акторської виразності, рух, жест.Анотація
Мета статті – виявити специфіку тілесної виразності актора в контексті особливостей теоретичних розробок та практичного втілення у сценічній практиці провідних театральних режисерів ХХ – початку ХХІ ст. Методологія дослідження. Дослідження ґрунтується на сучасних мистецтвознавчих та філософських концепціях вивчення феномену тілесності. Враховуючи міждисциплінарний характер даного питання, у процесі дослідження та аналізу тілесної виразності актора застосовано культурно-історичний метод (задля визначення поняття «тілесність» у контексті культурологічних, мистецтвознавчих та філософських концепцій); метод порівняльного аналізу (для співставлення методів і способів репрезентації тілесності в теоретичних працях і практичній діяльності провідних театральних режисерів); типологічний метод (для виявлення чинників формування тілесної виразності актора); метод наукового спостереження та аналізу (для визначення специфіки тілесної природи засобів пластичної виразності актора) та ін. Наукова новизна. Здійснено мистецтвознавче дослідження тілесності в контексті специфіки театрального мистецтва; розглянуто процес переходу розуміння тілесності актора від відстороненого до динамічного в контексті трансформаційних процесів театрального мистецтва; виявлено і проаналізовано спільні та відмінні ціннісні установки, а також форми репрезентації акторської тілесності в теоретичних розробках та сценічній практиці провідних режисерів ХХ – початку ХХІ ст. Висновки. Аналіз процесу формування режисерського театру на межі ХІХ–ХХ ст. та його подальшого розвитку засвідчує унікальні трансформації соціокультурного простору на рівні тілесно-ментальних змін, що відображені в структурному, кінетичному та пластичному аспектах акторської майстерності. У процесі складного синтезу тілесність поступово перетворюється з засобу акторської виразності, за допомогою якої в умовах театрального простору розповідається історія, на джерело міметичних значень та сенсів у процесі відтворення мистецтва дійсності.
Посилання
Barba, E. (2001). Paper Canoeing. Lviv: Chronicle [in Ukrainian].
Berezhnaya, E. A. (2017). The essence and methods of presentation of physicality in a modern theater. Abstract of Ph.D. St. Petersburg: Russian State Pedagogical University named after A.I. Herzen [in Russian].
Maksimov, V. I. (2001). Theatrical concepts of modernism and the Antonin Artaud system. Abstract of Ph.D. . St. Petersburg : St. Petersburg Academy of Theater Arts [in Russian].
Maslov, R. (2004). Philosophy of human corporeality. Bulletin of the Saratov State Social and Economic University, no. 9, рр. 78–81 [in Russian].
Podoroga, B. (1995). Phenomenology of the body. Introduction to philosophical anthropology. Materials of lecture courses of 1992–1994. Moscow : Ad Marginem [in Russian].
Florensky, P. A. (1991). Imaginations in geometry. Moscow : Lazur [in Russian].
Fomicheva, O. B. (2016). Prerequisites for the discovery of biomechanics as a system for the training of actors of the theater of the future. Theater. Painting. Movie. Music, no. 4, рр. 9–35 [in Russian].
Caune, J. (2002). Tout vient du corps. Dans Les Enjeux de l'information et de la communication, no. 1, рр. 21–23 [in French].
Helbo, A., Bouko, С., Verlinden, É. (2011). Théâtre et spectacle vivant. Mutations contemporaines. Dans Revue internationale de philosophie, no. 1, рр. 85–101 [in French].
Kepner, J. I. (2014). Body Process: A Gestalt Approach to Working with the Body in Psychotherapy. CRC Press [in French].
Paliès, J.-L. (2006). «Оrgane théâtre» ou conversation sur l'art de mettre en scène. Dans Insistance, no. 1, рр. 85–91 [in French].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.