ТІЛЕСНА ВИРАЗНІСТЬ АКТОРА У ТЕОРЕТИЧНИХ ПОГЛЯДАХ ТА СЦЕНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Автор(и)

  • Ruslan Nуkonenko

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2020.220150

Ключові слова:

тіло, тілесність, пластика, театральне мистецтво, засоби акторської виразності, рух, жест.

Анотація

Мета статті – виявити специфіку тілесної виразності актора в контексті особливостей теоретичних розробок та практичного втілення у сценічній практиці провідних театральних режисерів ХХ – початку ХХІ ст. Методологія дослідження. Дослідження ґрунтується на сучасних мистецтвознавчих та філософських концепціях вивчення феномену тілесності. Враховуючи міждисциплінарний характер даного питання, у процесі дослідження та аналізу тілесної виразності актора застосовано культурно-історичний метод (задля визначення поняття «тілесність» у контексті культурологічних, мистецтвознавчих та філософських концепцій); метод порівняльного аналізу (для співставлення методів і способів репрезентації тілесності в теоретичних працях і практичній діяльності провідних театральних режисерів); типологічний метод (для  виявлення чинників формування тілесної виразності актора); метод наукового спостереження та аналізу (для визначення специфіки тілесної природи засобів пластичної виразності актора) та ін. Наукова новизна. Здійснено мистецтвознавче дослідження тілесності в контексті специфіки театрального мистецтва; розглянуто процес переходу розуміння тілесності актора від відстороненого до динамічного в контексті трансформаційних процесів театрального мистецтва; виявлено і проаналізовано спільні та відмінні ціннісні установки, а також форми репрезентації акторської тілесності в теоретичних розробках та сценічній практиці провідних режисерів ХХ – початку ХХІ ст. Висновки. Аналіз процесу формування режисерського театру на межі ХІХ–ХХ ст. та його подальшого розвитку засвідчує унікальні трансформації соціокультурного простору на рівні тілесно-ментальних змін, що відображені в структурному, кінетичному та пластичному аспектах акторської майстерності. У процесі складного синтезу тілесність поступово перетворюється з засобу акторської виразності, за допомогою якої в умовах театрального простору розповідається історія, на джерело міметичних значень та сенсів у процесі відтворення мистецтва дійсності.

Посилання

Barba, E. (2001). Paper Canoeing. Lviv: Chronicle [in Ukrainian].

Berezhnaya, E. A. (2017). The essence and methods of presentation of physicality in a modern theater. Abstract of Ph.D. St. Petersburg: Russian State Pedagogical University named after A.I. Herzen [in Russian].

Maksimov, V. I. (2001). Theatrical concepts of modernism and the Antonin Artaud system. Abstract of Ph.D. . St. Petersburg : St. Petersburg Academy of Theater Arts [in Russian].

Maslov, R. (2004). Philosophy of human corporeality. Bulletin of the Saratov State Social and Economic University, no. 9, рр. 78–81 [in Russian].

Podoroga, B. (1995). Phenomenology of the body. Introduction to philosophical anthropology. Materials of lecture courses of 1992–1994. Moscow : Ad Marginem [in Russian].

Florensky, P. A. (1991). Imaginations in geometry. Moscow : Lazur [in Russian].

Fomicheva, O. B. (2016). Prerequisites for the discovery of biomechanics as a system for the training of actors of the theater of the future. Theater. Painting. Movie. Music, no. 4, рр. 9–35 [in Russian].

Caune, J. (2002). Tout vient du corps. Dans Les Enjeux de l'information et de la communication, no. 1, рр. 21–23 [in French].

Helbo, A., Bouko, С., Verlinden, É. (2011). Théâtre et spectacle vivant. Mutations contemporaines. Dans Revue internationale de philosophie, no. 1, рр. 85–101 [in French].

Kepner, J. I. (2014). Body Process: A Gestalt Approach to Working with the Body in Psychotherapy. CRC Press [in French].

Paliès, J.-L. (2006). «Оrgane théâtre» ou conversation sur l'art de mettre en scène. Dans Insistance, no. 1, рр. 85–91 [in French].

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Сценічне мистецтво