ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ «КОМПОЗИТОР – СЛУХАЧ» У ХОРОВОМУ ВИКОНАВСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220550Ключові слова:
комунікація, композитор, диригент, хоровий колектив, слухач.Анотація
Мета роботи. Розкрити особливості комунікативного процесу в ланці «композитор – слухач» у діяльності хорового колективу. Теоретико-методологічне підґрунтя статті складають принципи пізнання, відображені в системному, хорознавчому, виконавському підходах. Використання цих методологічних основ у сукупності дозволяє визначити найбільш проблемні сторони явища комунікації в хоровому виконавстві, зокрема у взаємодії головних його фігурантів: композитора, диригента, хорового колективу, слухачів. Наукова новизна. У статті схарактеризовано важливі прикмети спілкування диригента з хором у таких його ланках: композитор – диригент, диригент – хоровий твір, диригент – хоровий колектив, диригент – слухач; виокремлено роль диригента – головного суб’єкта комунікації, що забезпечує обмін інформацією між її учасниками. Висновки. На основі вивчення теоретичних джерел і узагальнення власного практичного досвіду вирізнено головні аспекти комунікації в хоровому виконавстві з урахуванням ключового завдання диригента: майстерне, точне, переконливе «прочитання» партитури, вивчення й озвучення якої вимагає загальних і музичних знань, психолого-педагогічної компетентності, диригентських умінь і навичок.
Посилання
Ananev, B. (1999). Tasks of the psychology of art. Psychology of artistic creativity. Minsk: Harvest [in Belarusian].
Asafev, B. (1971). Musical form as a process. Leningrad : Muzyka [in Russian].
Bagrynovskyj, M. (1963). Bases of conducting technique. Moskva: MOSKVA [in Russian].
Bermes, I. (2008). Conductor’s art: polyfunctional measurements. Drogobych: VRV DDPU im. I. Franka [in Ukrainian].
Ginzburg, L. (1981). Favorites. Moskva: Sovetskiy kompozitor [in Russian].
Erzhemskiy, G. (1993). Patterns and paradoxes of conducting. Sankt-Peterburg: Dean [in Russian].
Zhivov, V. (2003). Choral performance. Theory. Methodology. Practice. Moskva : VLADOS [in Russian].
Ivanov, K. (1983). The magic of music. Moskva: Molodaya gvardiya [in Russian].
Kagan, M. (1996). Culture philosophy. Sankt-Peterburg: Metropolis [in Russian].
Kazachkov, S. (1998). The choir conductor is an artist and teacher. Kazan: Izd-vo Kazanskoy gos. кonservatorii [in Tatar].
Kogoutek, Ts. (1976). Technique composition in the twentieth century. Moskva: Muzуka [in Russian].
Kolessa, M. (1973). Fundamentals of conducting technique. Kyiv: Musical Ukraine [in Ukrainian].
Korsаkova, I. Musical communication: genesis and historical and cultural transformations. Retrieved from http: //files.msuc.org/diss/04/korsakova_dis.pdf.pdf [in Russian].
Mazel, L. (1978). Questions analysis of music. The experience of the convergence of theoretical musicology and aesthetics. Moskva: Sovetskiy kompozitor [in Russian].
Medushevskiy, V. (1976). On the laws and means of artistic impact of music. Moskva: Muzуka [in Russian].
Morozov, V. (1995). Non-verbal communication. Psychological Journal. (Vol. 14), (№ 2), (pp. 18‒31) [in Russian].
Musin, I. (1967). Conducting technique. Leningrad: Muzyka [in Russian].
Olhov, K. (1979). Questions of the theory of conducting technique and teaching choir conductors. Leningrad: Muzyka [in Russian].
Pazovskiy, A. (1975). Notes conductor. Conductor performance: Practice. Theories. Aesthetics. L.Ginzburg (Ed.). Moskva: Muzуka [in Russian].
Rubinshteyn, S. (2016). Basics of General Psychology. Sankt-Peterburg: Piter [in Russian].
Stanislavskiy, K. (2016). Actor’s work on himself. Moskva: AST [in Russian).
Tremzina, O. (2014). Conductor’s gesture as an artistic phenomenon. Candidate’s thesis. Saratov [in Russian].
Bulez, P. (2005). Landmarks. Volume III. Music lessons: two decades of teaching at the College of France (1976–71995). Parizh: Vidavets Kristian Burgua [in French].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
