ДРАМАТИЧНЕ СОПРАНО ЯК ТЕМБР-АМПЛУА В ЙОГО ПЕРЕЛОМЛЕННІ В ПАРТІЇ ЛІЗИ З «ПІКОВОЇ ДАМИ» П.ЧАЙКОВСЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220577Ключові слова:
сопрано, оперний спів, «Пікова дама», П.І.Чайковський.Анотація
Метою дослідження є узагальнення матеріалів стосовно тембральної виразності вокалу драматичного сопрано в його історичній генезі в «россінієвському досконалому» сопрано в аналогії до амплуа героїні драматичного театру, а також аналіз партії Лізи з «Пікової Дами» П.Чайковського як повноти втілення виразності драматичного сопрано в його похідності від «россінієвської досконалості» сопранової виразності. Методологічною основою роботи є інтонаційний підхід школи Б.Асаф’єва в Україні із властивим йому лінгвістико-культурологічним аспектом трактування музикознавчого методу, з опорою на аналітико-структурний принцип і опорою на порівняльні стилістичні характеристики, герменевтично-інтерпретаційний ракурс музичної семіотики і подальших розробок того в працях І.Ляшенка, О.Сокола, О. Маркової, І.Зінків, А.Кулієвої, Т.Бояренко та ін. Наукова новизна роботи визначається оригінальністю розуміння аналогії оперної тембрально-вокальної вираженості співу із сценічно-зовнішнім виявленням амплуа в драматичному театрі, в даному разі це амплуа драматичного сопрано як втілення героїчного характеру. Вперше в українському музикознавстві у вказаному ракурсі проаналізовано партію Лізи з «Пікової Дами» П.Чайковського. Висновки. Аналіз партії Лізи в «Піковій Дамі» П.Чайковського демонструє повноту прояву в неї можливостей драматичного сопрано в цій партії, де має місце впровадження героїчного комплексу «россінієвських» голосів. Такою є сутність цієї партії й сценічного-поведінкового втілення її: вона – ангел-хранитель пропащого обранця, прийняття нею Обраності й вірність спокутному мучеництву утворюють високий моральний принцип трактування ролі. Амплуа драматичного сопрано реалізується з опорою на можливості россінієвського досконалого сопрано, що символізувало в романтичній-реалістичній опері ХІХ і народжуваній символістській драмі ХХ століття типологію поводження-характеру, вираження якого органічно з’єднане з можливостями високого вокалу в прояві головної типологічної характеристики опери як музичної драми.
Посилання
Alshvang A. (1967) P.I. Chaikovskij. Moscow, Muzyka [in Russian]
Gorovich B. (1984) Opera house. Leningrad, Muzyka [in Russian]
Gudman F. (1995) Magic symbols. Moscow, Izdat.Assoc.Duhov.objedinenila “Zolotoj vjek” [in Russian].
Маrkоvа О. ( 2012) The problems of music culturology. Оdеssа, Аstrоprint, P. 99-134 [in Ukrainian]
The mythological dictionary (1991) Editor S. Averincev and others. Moscow, Sov.enciklopediya [in Russian].
The soviet encyclopedic dictionary. (1984) Moscow, Sov.enciklopediya [in Russian].
Stahevich A.(2000) Art bel canto in italian opera XVII-XVIII cetury. Harkov [in Ukrainian].
Figner Medeja Ivanovna [А.P. Grigorjeva, Figner Nikolaj Nikolajevich (1981) Musical encyclopedia in 6 volumes. Editor-in-chief Ju.Keldysh. V. 5. Moscow, Sov.encyklopedija. P. 798 [in Russian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.