ОПЕРА МИРОСЛАВА СКОРИКА «МОЙСЕЙ» ЗА ПОЕМОЮ ІВАНА ФРАНКА ЯК НАРАТИВ КЛАСИКО-РОМАНТИЧНОГО ІДЕАЛУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.240078Анотація
Мета роботи – дослідити основні наративи опери Мирослава Скорика «Мойсей» за поемою Івана Франка під кутом зору класико-романтичної естетичної платформи боротьби за ідеал. Кризовий стан сучасного суспільства спонукає композитора до виконання ролі Провідника, що вимагає термінових змін вектору мистецького розвитку в напрямку високодуховної філософсько-етичної спрямованості. Методологія дослідження полягає у розгляді психологічного наративу романтичної творчої спрямованості І. Франка (Р. Голод), аналізуванні сучасних проблем оперного мистецтва в Україні (І. Гамкало), використанні порівняльного аналізу епохальних проблем в Україні початку XX – XXI століть та співставленні егалітарного й елітарного розуміння спрямованості твору М. Скорика (Л. Кияновська). Наукова новизна підходів є пов’язаною із розглядом композиторського наративного дискурсу як апелювання до узагальненого інтонаційно-образного символізму музичної стилістики, а не стилізації певних історичних чи етнічних складових. Вперше розглянуто оперу «Мойсей» М. Скорика як твір, що пророкує важкий шлях до волі, добробуту і щастя. Висновки. У творі висловлено наративну спрямованість до синтезування класико-романтичного композиційно-формотворчого конструкту з узагальнено-символічним «позачасовим» розумінням філософсько-поетичної образності. У цьому контексті церковна монодійна трихордовість або апелювання до образної сфери вокальних творів М. Лисенка висловлюють наративи звертання до Бога й уявлення про омріяний рідний край, що в кінцевому результаті утворює особистісний міфологічний простір буттєвості.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.