К. ОРФ. СЦЕНІЧНА КАНТАТА «CARMINA BURANA»: ГРОТЕСК ЯК ЗАСІБ СТВОРЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ СМАЖЕНОГО ЛЕБЕДЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.240081Анотація
Мета роботи – аналіз образу Смаженого Лебедя із сценічної кантати Карла Орфа «Carmina Burana» через категорію гротеск як принцип світовідчуття в культурі Середньовіччя та один із провідних типів художньої образності в мистецтві модерну. В роботі здійснюється огляд літературознавчих та музикознавчих досліджень щодо гротеска як естетичної категорії та застосування її як методу розкриття художнього образу. Аналізується естетика поезії вагантів, яка є основою лібрето сценічної кантати Карла Орфа; традиції тлумачення образу лебедя в міфології, народній культурі, фольклорі різних народів Європи, християнстві, літературі Середньовіччя, доби Відродження та Нового Часу, зокрема у романтизмі, а також в образотворчому мистецтві; особливості латинського віршування взагалі та «Лебединої пісні» з поезії вагантів зокрема; застосування прийому алітерації; подається варіант перекладу українською мовою, що призначений для більш точного розуміння сутності образу, розкриває нові його грані та адресований виконавцям партії Смаженого Лебедя в підготовчий період роботи над образом, а також слухачам. Образ Смаженого Лебедя є втіленням «гротескового реалізму» (А. Гуревич) доби Середньовіччя. Методологія дослідження заснована на застосуванні цілісного музикознавчого аналізу, який включає філософсько-естетичний, літературно-лінгвістичний та музично-теоретичний рівні. Наукова новизна роботи полягає у застосуванні гротеску як філософсько-естетичної категорії для вивчення, зокрема, одного з найоригінальніших образів твору К. Орфа та сучасного музичного театру загалом. Тому художньо-естетичне тлумачення образної сфери кантати вбачається актуальним і ця робота є першою подібною спробою в українському музикознавстві. Висновки. Образ Смаженого Лебедя втілює гротесковість, у якій співіснують високе й низьке, правдоподібне й нереальне, трагічне й комічне. Він віддзеркалює ментальність доби Середньовіччя як єдності антиномій і, водночас, володіє характерними рисами культури модерну, де гротеск є типовим засобом сприйняття реальності. Образ Смаженого Лебедя може розглядатися як своєрідний «ключ» для розуміння одразу двох «художніх ментальностей» – Середньовіччя та модерну.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.