К. ОРФ. СЦЕНІЧНА КАНТАТА «CARMINA BURANA»: ГРОТЕСК ЯК ЗАСІБ СТВОРЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ СМАЖЕНОГО ЛЕБЕДЯ

Анотація

Мета роботи – аналіз образу Смаженого Лебедя із сценічної кантати Карла Орфа «Carmina Burana» через категорію гротеск як принцип світовідчуття в культурі Середньовіччя та один із провідних типів художньої образності в мистецтві модерну. В роботі здійснюється огляд літературознавчих та музикознавчих досліджень щодо гротеска як естетичної категорії та застосування її як методу розкриття художнього образу. Аналізується естетика поезії вагантів, яка є основою лібрето сценічної кантати Карла Орфа; традиції тлумачення образу лебедя в міфології, народній культурі, фольклорі різних народів Європи, християнстві, літературі Середньовіччя, доби Відродження та Нового Часу, зокрема у романтизмі, а також в образотворчому мистецтві; особливості латинського віршування взагалі та «Лебединої пісні» з поезії вагантів зокрема; застосування прийому алітерації; подається варіант перекладу українською мовою, що призначений для більш точного розуміння сутності образу, розкриває нові його грані та адресований виконавцям партії Смаженого Лебедя в підготовчий період роботи над образом, а також слухачам. Образ Смаженого Лебедя є втіленням «гротескового реалізму» (А. Гуревич) доби Середньовіччя. Методологія дослідження заснована на застосуванні цілісного музикознавчого аналізу, який включає філософсько-естетичний, літературно-лінгвістичний та музично-теоретичний рівні. Наукова новизна роботи полягає у застосуванні гротеску як філософсько-естетичної категорії для вивчення, зокрема, одного з найоригінальніших образів твору К. Орфа та сучасного музичного театру загалом. Тому художньо-естетичне тлумачення образної сфери кантати вбачається актуальним і ця робота є першою подібною спробою в українському музикознавстві. Висновки. Образ Смаженого Лебедя втілює гротесковість, у якій співіснують високе й низьке, правдоподібне й нереальне, трагічне й комічне. Він віддзеркалює ментальність доби Середньовіччя як єдності антиномій і, водночас, володіє характерними рисами культури модерну, де гротеск є типовим засобом сприйняття реальності. Образ Смаженого Лебедя може розглядатися як своєрідний «ключ» для розуміння одразу двох «художніх ментальностей» – Середньовіччя та модерну.