ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ МОНОЛОГІЧНОГО СЦЕНІЧНОГО МОВЛЕННЯ

Автор(и)

  • Олена Косінова

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.240109

Анотація

Мета статті – дослідити історичні аспекти монологічного сценічного мовлення як найважчого виду психофізичної дії актора. Методологія дослідження передбачає використання комплексного підходу із застосуванням аналітичного, системного методів, компаративного, що дозволяє виокремити особливості монологічного сценічного мовлення в роботі актора. Наукова новизна роботи полягає у поглибленні вивчення індивідуальної акторської роботи в контексті розвитку монологічного мовлення та аналіз історичних аспектів його становлення і розвитку в акторській майстерності. Висновки. Підкреслено, що майстерне виконання монологів з класичної чи сучасної п’єси – вияв професіонального творчого зростання актора. Історичний екскурс і дослідження методики роботи над монологом є вкрай важливим та корисним джерелом отримання правильних прийомів, принципів, навичок, шлях набуття професіональних знань монологічного сценічного мовлення. Текстові купюри розширеного монологічного мовлення (якщо такі інколи допустимі) слід робити виважено, обережно, спільно з режисером-постановником. Зазначено, що досконало володіти словесною дією, її виражальними можливостями – головне завдання, яке завжди стоїть перед акторами і режисерами професійного й аматорського театрів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-17

Номер

Розділ

Сценічне мистецтво