СЮЇТА МИКИТИ КОШКІНА «ІГРАШКИ ПРИНЦА» У КОНТЕКСТІ ДИНАМІКИ ОНОВЛЕННЯ ГІТАРНОГО МИСТЕЦТВА ХХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2021.244489Анотація
Мета роботи – вивчити характер втілення особливостей творчого методу М. Кошкіна в сюїті «Іграшки принца». Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань були використані жанрово-стильовий аналіз та виконавський аналіз. Наукова новизна: пропонована праця є висвітленням результатів власного досвіду інтерпретування сюїти М.Кошкіна «Іграшки принца» на основі поєднання виконавської та дослідницької діяльності. Гітарна музика Микити Кошкіна розглядається у взаємодії із загальною динамікою оновлення мистецтва ХХ століття. Висновки. Створюючи музику для гітари, композитор майстерно використував потенціал інструменту. В роботі над твором були враховані історичні можливості гітари у виконанні класичної музики, беручи до уваги весь досвід побутування шестиструнної гітари. Мова творів Кошкіна завжди виходить із специфіки гитари. Композитор-гітарист задіює всі ресурси інструменту для того, щоб створити ефект його універсальності, продемонструвати безмежність його можливостей.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.