СЮЇТА МИКИТИ КОШКІНА «ІГРАШКИ ПРИНЦА» У КОНТЕКСТІ ДИНАМІКИ ОНОВЛЕННЯ ГІТАРНОГО МИСТЕЦТВА ХХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2021.244489Анотація
Мета роботи – вивчити характер втілення особливостей творчого методу М. Кошкіна в сюїті «Іграшки принца». Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань були використані жанрово-стильовий аналіз та виконавський аналіз. Наукова новизна: пропонована праця є висвітленням результатів власного досвіду інтерпретування сюїти М.Кошкіна «Іграшки принца» на основі поєднання виконавської та дослідницької діяльності. Гітарна музика Микити Кошкіна розглядається у взаємодії із загальною динамікою оновлення мистецтва ХХ століття. Висновки. Створюючи музику для гітари, композитор майстерно використував потенціал інструменту. В роботі над твором були враховані історичні можливості гітари у виконанні класичної музики, беручи до уваги весь досвід побутування шестиструнної гітари. Мова творів Кошкіна завжди виходить із специфіки гитари. Композитор-гітарист задіює всі ресурси інструменту для того, щоб створити ефект його універсальності, продемонструвати безмежність його можливостей.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.