КРЕАТИВНІ ПРАКТИКИ В СУЧАСНОМУ ВІТЧИЗНЯНОМУ КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВОМУ ПРОСТОРІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2023.277645Анотація
Мета роботи полягає у виявленні ознак і функцій креативних практик у сучасному культурно-дозвіллєвому просторі. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні міждисциплінарного підходу щодо поставленої проблематики та сукупності таких методів: культурологічного, аналітичного, компаративного, структурно-логічного. Наукова новизна полягає в спробі розглянути широкий арсенал прикладів креативних практик у культурно-дозвіллєвій сфері в контексті їх характерних ознак і функцій. Висновки. Серед сучасних споживачів послуг культурно-дозвіллєвої сфери відбулися суттєві зміни, насамперед у сутності споживання, чинниках виробництва й відпочинку як такого. Людей уже не задовольняє просто придбати послугу чи товар, вони бажають розвиватись і вдосконалювати свої навички. Креативними себе вважають не тільки ті, хто інноваційно щось створює і творить, а й ті, хто нестандарто щось споживає, відповідає певному стилю життя і споживання. Це зростаюче прагнення до креативності пов’язане зі зменшенням часу для креативної діяльності. Вихідні дні й відпустка – це чи не єдиний період, коли в представників креативного класу є достатньо вільного часу. Сенс скелелазіння, пішого туризму, сноуборду тощо полягає в тому, щоб не тільки активно провести вільний час, але й відчути атмосферу, яка є протилежною роботі і далекою від повсякденності, дослідити новий для себе простір й отримати максимум нових емоцій та вражень. Виникнення нових видів діяльності, як-от: стрит-арт, флешмоби, паблік-арт у форматі перформансу, диктує і появу нових мобільних форм дозвіллєвих структур. Такі заходи не вимагають створення спеціальних просторів, але дають змогу реалізувати потребу людей в активності, провокуючи як заплановану, так і спонтанну комунікацію. З’являється культурно-дозвіллєве середовище нового типу, яке може приймати різні дійства й різні групи суспільства, де на людей завжди чекає щось нове та несподіване. Креативне дозвілля може включати найрізноманітніші види діяльності, як: створення клубів за інтересами, групи спільної творчості (театральні, літературні, мистецькі тощо), з прив’язкою до тих чи інших об’єктів, які сприяють формуванню креативного культурно-дозвіллєвого простору. Такими прикладами є малювання, фотографування, заняття дизайном, йогою, мандрування, тобто практики, які дають можливість розвивати й удосконалювати свої навички та потенціал. У такому контексті креативне дозвілля можна визначити як діяльність, якій притаманні такі ознаки: прагнення до розвитку особистого креативного потенціалу; споживач залучений у творчий процес, що створює умови для культурного обміну та спілкування в межах курсів, пізнавальних заходів; креативність з боку відпочивальників і наявність особливого типу простору, споживачі культурних послуг самі визначають, що, коли і як вони будуть робити; спільне виробництво (послуги, продукти, враження створюють разом і виробники, і споживачі).
Ключові слова: креативні практики, культурно-дозвіллєвий простір, креативне дозвілля.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.