СИНКРЕТИЗМ ЦЕРКОВНОЇ ПОХОВАЛЬНО-ОБРЯДОВОЇ МУЗИКИ ТА ФОЛЬКЛОРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У ПРАВОСЛАВНІЙ ТРАДИЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2023.277680Анотація
Мета дослідження полягає у виявленні взаємозв‘язку поховальної обрядової музики та фольклорних елементів у церковних піснеспівах православної традиції, окресленні феномену церковної поховально-обрядової музики як специфічного способу духовного спілкування, катарсису, емоційно-образного засвоєння та відображення особистісного світогляду. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи аналізу: історизму, систематизації, порівняння та узагальнення досліджуваної проблеми. Наукова новизна – в уточненні питань фіксації та опрацювання православного тафологічного репертуару; у дослідженні взаємовпливу народних побутово-поховальних вірувань, звичаїв та церковної обрядово-поховальної музики православних християн на культурну ідентичність українців, їх світовідношення та національний генотип. Висновки. У музичній поховальній обрядовості українців і до сьогодні виразно прослідковується симбіоз звичаїв, вірувань і церковних обрядів. Усі вони спрямовані на навернення православного християнина до праведного безгрішного життя, на сподівання прощення і відпущення гріхів та по смерті дарування спокою душі в очікуванні Царства Небесного, вічного життя; на очищення життєвого простору від негативної дії, забезпечення успішного переходу душі покійного до Царства Божого, на захист живих родичів та єднання живих і померлих з родини у Святому причасті (Євхаристії). Православна музично-естетична традиція зазначає, що молитва душі покійного є сильною, дієвою в Бога, тому християни мають тверду віру в те, що душі померлих моляться за живих нащадків кожного роду, а місія живих – молитися за вічний спокій їхніх душ та загальне воскресіння в Царстві Небесному. Якщо ми прагнемо досягти повноти синергійного спілкування з Господом, то повинні не тільки уповати на Божу поміч, але й зробити свій духовний внесок шляхом душевного зусилля і доброчинного напруження, кенозису, саможертовності, «приреченості» себе на Добро. Феномен церковної поховально-обрядової музики постає як специфічний спосіб духовного спілкування, емоційно-образного засвоєння та відображення світогляду православного християнина, що породжує етнонаціональний тип музично-естетичного мислення і культурної самоідентифікації людини. За допомогою церковних піснеспівів, зокрема поховально-обрядових пісень, українська музична культура стала уособленням релігійно-естетичних ідеалів та ментально-світоглядних установок православ’я, це вплинуло на процеси національної ідентифікації і наклало характерний відбиток на етнонаціональну ментальність та духовно-музичну культуру Русі-України упродовж віків.
Ключові слова: українська православна традиція, поховально-обрядова музика, церковні піснеспіви, обрядовий фольклор.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.