Синтез музики і танцю на прикладі перформансу
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2023.286903Анотація
Мета роботи – розглянути сучасні перформанси, які демонструють синтез музики і танцю. Методологія дослідження. Для реалізації досягнення поставленої мети використано комплекс методів: загальнонаукові – аналіз, синтез, узагальнення, які застосовувалися задля з’ясування стану розробленості проблеми синтезу музики і танцю в перформансах; конкретно-наукові – порівняльно-зіставний та структурний аналіз задля виокремлення основних танцювальних компаній та характеристики перформансів; історико-генетичний та ретроспективний, що використовувався з метою з’ясування окремих історичних аспектів проблеми дослідження; біографічний метод, який надав можливість розглянути постать відомих творців перформансу. Наукова новизна. Вперше у вітчизняному науковому просторі розглянуто сучасні перформанси, які демонструють синтез музики і танцю. Висновки. У публікації доведено, синтез музики і танцю є потужною формою художнього вираження, яка дозволяє створити унікальний і захоплюючий досвід для глядачів. Динамічна, інтерактивна подія, яка цілісно поєднує музику і танець є перформанси. З’ясовано, новаторські перформанси, які поєднують музику і танець належать американській хореографині Твайлі Тарп. Співпрацюючи із широким колом музикантів, художників, Тарп створює роботи («Прелюдії та фуги», «Часи змінюються»), які синтезують музику і танець з метою створення руху, котрий безпосередньо натхненний ритмами та мелодіями музики. Потужною інноваційною практикою, яка поєднує емоційну глибину музичного супроводу та технічну танцювальну майстерність став Американський театр танцю Елвіна Ейлі із перформансом «Благодать».
Ключові слова: синтез, музика, танець, перформанс, синтез музики і танцю.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.