УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО ВИТИНАНКИ: ІСТОРИЧНИЙ РАКУРС І СУЧАСНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2023.293719Анотація
Метою статті є розкрити мистецтво витинанства як невід’ємну складову традиційної української культури. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системного підходу та сукупності таких методів: аналітичного, порівняльно-історичного, мистецтвознавчого, культурологічного – для комплексного висвітлення окресленої проблематики та формулювання обґрунтованих висновків. Наукова новизна полягає в спробі розгляду мистецтва витинанки в історичній ретроспективі; здійснено періодизацію традиційного українського витинанства; означено основні осередки розвитку народної витинанки; акцентовано на різновидах паперових прикрас, а також на техніці їх виготовлення, типології та мотивах орнаментів, інструментарії і матеріалах виготовлення витинанок. Висновки. Українська витинанка є традиційним видом прикраси, характерним для української культури, та має глибокі історичні й символічні корені, пов’язані з українською національною ідентичністю. Основними елементами української витинанки є геометричні фігури, квіти, тварини, птахи, символи і мотиви з природи. Особливо популярними мотивами є колоски, сонце, півні та інші символи, що мають глибокий культурний і символічний сенс. Витинанка часто асоціюється зі святами, особливо весняно-літніми, коли паперові прикраси використовують для оздоблення будинків й атрибутів святкових заходів. Українська витинанка не тільки є гарною формою декоративного мистецтва, а й слугує важливим символом української культури й національної ідентичності, передає спадщину і традиції із покоління в покоління.
Ключові слова: українська витинанка, традиційна культура, символи, орнаменти.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.