УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО ВИТИНАНКИ: ІСТОРИЧНИЙ РАКУРС І СУЧАСНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2023.293719Анотація
Метою статті є розкрити мистецтво витинанства як невід’ємну складову традиційної української культури. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системного підходу та сукупності таких методів: аналітичного, порівняльно-історичного, мистецтвознавчого, культурологічного – для комплексного висвітлення окресленої проблематики та формулювання обґрунтованих висновків. Наукова новизна полягає в спробі розгляду мистецтва витинанки в історичній ретроспективі; здійснено періодизацію традиційного українського витинанства; означено основні осередки розвитку народної витинанки; акцентовано на різновидах паперових прикрас, а також на техніці їх виготовлення, типології та мотивах орнаментів, інструментарії і матеріалах виготовлення витинанок. Висновки. Українська витинанка є традиційним видом прикраси, характерним для української культури, та має глибокі історичні й символічні корені, пов’язані з українською національною ідентичністю. Основними елементами української витинанки є геометричні фігури, квіти, тварини, птахи, символи і мотиви з природи. Особливо популярними мотивами є колоски, сонце, півні та інші символи, що мають глибокий культурний і символічний сенс. Витинанка часто асоціюється зі святами, особливо весняно-літніми, коли паперові прикраси використовують для оздоблення будинків й атрибутів святкових заходів. Українська витинанка не тільки є гарною формою декоративного мистецтва, а й слугує важливим символом української культури й національної ідентичності, передає спадщину і традиції із покоління в покоління.
Ключові слова: українська витинанка, традиційна культура, символи, орнаменти.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.