ЯВИЩА ЛІТЕРАТУРНО-МУЗИЧНОЇ ЖАНРОВОЇ МІГРАЦІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ФОРТЕПІАННІЙ ТВОРЧОСТІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТОЛІТТЯ)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2023.293727Анотація
Метою роботи є висвітлення інтермедіальних проявів жанрової міграції з літератури в музику на матеріалі фортепіанних композицій українських авторів. Методи дослідження базуються на принципах компаративістики. Зокрема, застосовано інтермедіальний підхід до вивчення взаємодії міжмистецьких мовних кодів у музичних творах із жанровими заголовками, пов’язаними з літературою. Використано генологічний, системно-аналітичний, узагальнено-типологічний і компаративний методи для проведення паралелей, знаходження подібностей і відмінностей між літературними жанровими конотаціями та фортепіанними втіленнями балади, елегії, експромту, казки, легенди й поеми. Наукова новизна дослідження полягає у спробі інтермедіального аналізу фортепіанних творів з побутуючими в літературі жанровими означеннями за допомогою семантико-семіотичних інтерференцій. Запроваджено поняття «жанрової міграції» до порівняльного простору літературно-музичних жанрових ореолів, що інколи доповнюються програмними орієнтирами, включно з опорою на конкретні фольклорні джерела. Висновки. Міграція літературних жанрів у сферу музики виступає одним із вимірів інтермедіальності, як зумовлених паратекстами міжмистецьких діалогів і полілогів у семіотико-семантичній площині, а також частково у композиційно-структурному плані. Попри те, що ці інтерференції доволі умовні, запозичення жанрових парадиґм є свідченнями безпосередніх взаємовпливів літератури й музики, особливо на прикладах балади й елегії, як жанрів подвійної музично-поетичної генези. Порівняння з жанровою першоосновою-«ідеалом», паратекстуальне поєднання музичних жанрів із літературними (етюд-легенда, соната-балада) чи з програмною назвою дозволяють констатувати індивідуалізацію композиторської інтерпретації на різних рівнях художньої організації фортепіанного тексту. Загалом використання літературних жанрових моделей збагатило образно-семантичні, стилістичні та духовно-пізнавальні ресурси української фортепіанної музики.
Ключові слова: українська фортепіанна творчість, літературні жанри (експромт, казка, легенда й поема), жанри подвійної музично-поетичної генези (балада, елегія), жанрова міграція, емінентний текст.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.